Чи можуть тихоходки вижити на Місяці – вчені розповіли, чи можлива колонізація супутника Землі тваринами

Космічний форс-мажор: чи могли тихоходки колонізувати Місяць

Тихоходки прибули на Місяць на ізраїльському апараті © Science Alert П’ять років тому на Місяць мав сісти перший приватний апарат, але щось пішло не так.

П’ять років тому, 22 лютого 2019, на орбіту Місяця вийшов безпілотний космічний зонд. Він називався Beresheet і був побудований компаніями SpaceIL та Israel Aerospace Industries, зонд мав стати першим приватним космічним кораблем, який здійснив м’яку посадку на Місяці. Серед корисного вантажу апарату були і тихоходки, відомі своєю здатністю виживати в екстремальних умовах, повідомляє Science Alert.

Але місія з самого початку зіткнулася з проблемами, пов’язаними з відмовою камер, призначених для визначення орієнтації космічного корабля і, таким чином, управління двигунами. Через бюджетні обмеження конструкцію спростили. Команда змогла обійти деякі проблеми, але 11 квітня, у день посадки, ситуація стала ще критичнішою.

На шляху до Місяця космічний апарат прямував на високій швидкості, і перед посадкою його довелося суттєво сповільнити. Під час маневру гальмування вийшов з ладу гіроскоп, який заблокував основний двигун.

На висоті 150 метрів над поверхнею Місяця Beresheet рухався зі швидкістю 500 кілометрів на годину, тобто надто швидко для м’якої посадки. Удар об поверхню мав таку силу, що апарат розлетівся на частини, а його фрагменти розлетілися на відстань до 100 метрів.

Що трапилося з тихоходками

Тихоходки – це мікроскопічні тварини, довжина яких не сягає міліметра. У них є нейрони, ротовий отвір на кінці хоботка, що втягується, кишечник, що містить мікробіоту, і чотири пари незчленованих ніг, що закінчуються кігтями, і у більшості – два ока. Найчастіше тихоходки зустрічаються у водному середовищі, але їх можна знайти практично скрізь.

Щоб вести активний спосіб життя, харчуватися мікроводорстями, такими як хлорела, рухатися, рости і розмножуватися, тихоходки повинні бути оточені плівкою води. Вони розмножуються статевим або безстатевим шляхом за допомогою партеногенезу (з незаплідненої яйцеклітини) або навіть гермафродитизму, коли особина (яка має як чоловічі, так і жіночі гамети) самозапліднюється.

Залежно від виду тихоходкам потрібен різний час на зневоднення. Зневоднені тварини можуть вижити при температурі від -272 до 150 градусів Цельсія, а також при високих дозах гамма-променів у 1000 або 4400 грей.

Але чи могли вижити тихоходки, яких привезли на Місяць? Насамперед, вони мали пережити удар. Лабораторні випробування показали, що заморожені екземпляри виду Hypsibius dujardini, що рухаються у вакуумі зі швидкістю 3000 км/год, отримували смертельні пошкодження при ударі об пісок. Але вони могли витримати удар на швидкості 2600 кілометрів на годину та менше. А посадка на Місяць була набагато повільнішою.

Поверхня Місяця не захищена від сонячних частинок та космічних променів, зокрема гамма-променів, але тихоходки могли пережити і це. Роберт Віммер-Швайнгрубер, професор Кільського університету в Німеччині, та його колеги показали, що дози гамма-променів, що потрапляють на місячну поверхню, були постійними, але низькими, їхня загальна доза відповідала 1 Гр.

Але залишається питання виживання на Місяці. Тихоходки змушені витримувати температури від -170 до -190°C в місячну ніч і від 100 до 120°C протягом дня. Місячний день і ніч тривають довго: приблизно 15 земних діб. Сам апарат не був призначений для того, щоб витримати такі навантаження, і припинив роботу через кілька земних днів.

Крім того, тихоходки не зможуть подолати нестачу рідкої води, кисню та мікроводоростей. Тобто вони не зможуть реактивуватися, а тим більше розмножуватися. Тобто колонізація Місяця тихоходками неможлива.

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *