Компонент розмарину допоміг у боротьбі з хворобою Альцгеймера © unsplash/babettelandmesser Поки що ефективність потенційних ліків показали тільки на мишах.
Вчені заявили про те, що карнозова кислота, яка міститься в розмарині та шавлії, може допомогти у боротьбі з хворобою Альцгеймера. Вона вже була відома своїми антиоксидантними та протизапальними властивостями, але вона нестабільна у чистому вигляді.
Тепер же дослідникам із Каліфорнії вдалося синтезувати стабільне похідне цієї сполуки. І воно показало перспективні результати в лікуванні хвороби Альцгеймера в дослідах на мишах, повідомляє Science Alert.
У мишей, яким давали цю сполуку, покращилася пам’ять, збільшилася кількість нейронних синапсів, зменшилося запалення та збільшилося видалення токсичних білків, пов’язаних із хворобою Альцгеймера. Тобто, покращилися показники кількох ознак захворювання, яке може знищити більшу частину синапсів, порушуючи ключові шляхи нейронного зв’язку. Втрата пам’яті у цьому випадку є найпомітнішим проявом.
«Ми провели кілька різних тестів пам’яті, і всі вони покращали з препаратом. Він не просто сповільнив погіршення, він покращив практично до норми», – заявив нейробіолог Стюарт Ліптон з Науково-дослідного інституту Скрипса.
Однією з головних проблем, з якою зіткнулися дослідники, було одержання карнозної кислоти у стабільній формі, яка зберігалася б у мозку досить довго, щоб мати ефект. Після низки експериментів їм удалося знайти відповідну діацетильовану форму (diAcCA).
Вчені з’ясували, що кишечник перетворює diAcCA на карнозну кислоту до того, як вона потрапляє в кровотік, де вона приблизно на 20% краще засвоюється, ніж чиста карнозна кислота. Після перетворення карнозна кислота досягала терапевтичних рівнів у мозку протягом години.
Потім дослідники провели експеримент, в рамках якого мишам із хворобою Альцгеймера тричі на тиждень протягом трьох місяців давали або diAcCA, або плацебо. Вчені стежили за впливом препарату на мозкову тканину, а також за тим, як миші справлялися з вправами, розробленими для оцінки їхньої пам’яті та здатності до навчання.
diAcCA не чинило токсичного впливу на мишей, а надмірне накопичення білків у мозку, яке є ознакою хвороби Альцгеймера, знижувалося.
«Борячись із запаленням та окислювальним стресом за допомогою цієї сполуки diAcCA, ми фактично збільшили кількість синапсів у мозку. Ми також прибрали інші неправильно згорнуті або агреговані білки, такі як фосфорильований тау та бета-амілоїд, які, як вважається, викликають хворобу Альцгеймера і є біомаркерами процесу захворювання», — заявив Ліптон.
Разом з тим, для підтвердження того, що diAcCA має такий самий вплив на людей, необхідні клінічні випробування.
Раніше повідомлялося, що вчені розробили новий аналіз крові, який виявляє хворобу Альцгеймера ще до появи симптомів.
Важливо! Ця публікація заснована на останніх та актуальних наукових дослідженнях у сфері медицини та має виключно загальноінформаційний характер. Публікація не може бути підставою для встановлення будь-яких діагнозів. Якщо ви захворіли або потребуєте діагнозу, зверніться до лікаря!
