Прослухати
Останнім часом у соціальних мережах поширюють відео, де молоді люди зривають великі парасольки, щоб зробити букет, або просто залазять у хащі рослин, після чого потрапляють до лікарні з важкими опіками. Вони натрапляють на борщівник Сосновського.
Чим небезпечний інвазивний борщівник, і як його викорінювати, розповіла фахівчиня з рекреації регіонального ландшафтного парку «Диканський» Катерина Онищенко. Що робити в разі контакту з борщівником, пояснила дерматологиня Олена Тимків.
Як відрізнити борщівник Сосновського
Борщівник Сосновського — це дво- або трирічна рослина родини зонтичних (інші назви — окружкові, парасолькові), яка виростає до трьох метрів. Його батьківщина — Північний Кавказ. Для України це інвазивна та дуже агресивна рослина, оскільки вона витісняє аборигенні види флори, до того ж не лише трав’яні, але й деревні породи. Одна рослина дає до 10 тисяч насінин, які можуть проростати до восьми років.
Впізнати борщівник Сосновського можна за великим листям, схожим на листя огірків, і високими стеблами із суцвіттям, як у моркви або кропу. Він росте поблизу вологих місць. Його велике листя люди часто помилково намагаються використовувати, наприклад, щоб витерти руки, а великі суцвіття можуть приваблювати.
Існує багато видів борщівників, але найбільш небезпечним є борщівник Сосновського. Молоде листя певних видів борщівників колись додавали до борщу народи півночі, від чого й пішла назва рослини. При термічній обробці фотокумарини (речовини, що містяться в борщівнику і роблять шкіру чутливою до ультрафіолетового випромінювання) розпадаються і не викликають опіків.
Цікаво, що борщівник Сосновського є медоносом, адже має великі суцвіття. Це, власне, єдиний його позитивний аспект, але шкоди від нього набагато більше.
Як борщівник з’явився на території України
У середині 40-х років у Радянському Союзі активно розвивалося тваринництво. Аграрії шукали дешеві корми для тварин і знайшли борщівник, який використовували в Республіці Комі для силосування (біологічний спосіб консервування кормів). Худоба його їсть, бо там небагато інших рослин. Ухвалили рішення засівати борщівник цілими полями і використовувати як силос, адже рослина висотою три метри дає багато зелені.
Однак кількарічні спроби не дали очікуваного результату. Більшість худоби відмовлялася від такого корму, а ті, що їли, давали настільки гірке молоко, що від нього відмовлялися навіть тварини. Тому від цієї ідеї відмовилися, але борщівник з полів не викошували, не прибирали, тому він поширився територією Радянського Союзу.
Ця рослина дуже любить вологу. На території України його можна знайти на заході та півночі, у степовій зоні його немає через посушливість. Наприклад, береги річки Стрий на Львівщині буквально вкриті борщівником.
В Україні, окрім борщівника Сосновського, трапляються також сибірський, карпатський, європейський, пухнастий, морквяницелистий, Стевена та Мантегацці. Серед них небезпеку становить і борщівник Мантегацці. А борщівники пухнастий та морквяницелистий, які ростуть у Криму, є рідкісними та занесені до Червоної книги України.
Чим небезпечний борщівник Сосновського
Суцвіття борщівника Сосновського дуже схожі на суцвіття моркви або кропу — білі парасольки. У тіктоці можна натрапити на відео, де люди хапають ці великі квіти, не знаючи, що їх не можна торкатися. Борщівник викликає опіки через вміст речовини фотокумарину. Тобто ця рослина діє не так, як, наприклад, кропива — ми тільки торкнулися, вона нас обпекла, і ми одразу відсмикнули руку. Борщівник обпікає фотокумарином, і опіки проявляються лише на другий-третій день за умови сонячної активності. Фотокумарин стає небезпечним саме під дією сонячного випромінювання. Зараз літо, й сонячна активність потужна, тому опіки з’являються на другий-третій день і є дуже значними. Можна навіть отримати опіки першого ступеня, які дуже важко загоюються. Тяжкість опіку залежить і від чутливості шкіри на різних ділянках. Якщо це ділянка ніжної шкіри, то можуть з’явитися пухирі.
Важливо також, наскільки інтенсивне сонячне світло. Якщо вийти під дуже палюче сонце, то опіки будуть гарантовані. Якщо вийти ввечері, під помірне сонце, то вплив буде меншим. Але навіть дерматити важко лікуються.
Як боротися з борщівником
Це інвазивний вид, який витісняє місцеву флору, до того ж небезпечний для людей та тварин, тому з ним потрібно боротися. Найкраще — комплексно. Потрібно зрубувати його нижче точки росту, яка розташована на 2–3 сантиметри нижче за рівень землі, та застосувати гербіциди.
На великих площах потрібно робити періодичне скошування та засіювання дикорослими травами. Якщо борщівник вирубати, засипати шаром землі та засіяти травами, то вони настільки швидко ростуть, що «забивають» його. Декілька разів так скосивши та засіявши, так само борються з амброзією.
Також можна застеляти агроволокном і обробляти гербіцидами. Найбільш дієвий комплексний підхід: навесні застосовувати скошування, влітку — гербіциди, і восени знову скосити. І за 2–3 роки можна викорінити борщівник зі своєї ділянки. Окремі територіальні громади приймають місцеві програми боротьби з борщівником.
Що робити, якщо контактували з борщівником — пояснює дерматологиня
Рослина має отруйний сік, що під сонячного світла викликає особливий вид запалення шкіри — фітофотодерматит (фіто — рослина, фото — світло). Він проявляється хімічними опіками з відшаруванням шкіри та утворенням пухирів. Загоєння може супроводжуватись залишковими пігментними плямами та навіть залишати рубці.
Найважливіше — уникати контакту з цією рослиною. Розповідайте дітям та знайомим про небезпеку, відпочивайте на природі у спеціально відведених місцях.
Якщо ж контакт вже стався, намагайтеся прикрити від сонця ділянку шкіри, що контактувала, — так отруйний сік менше зреагує з ультрафіолетом, це може дещо запобігти запаленню.
Якомога швидше промийте уражену ділянку великою кількістю води з милом. Після вмивання можна нанести заспокійливі аптечні спреї з цинком або каламіном. Не наносьте жирні речовини на зразок засобів з пантенолом, олію, сметану — вони закриють поверхню плівкою і лише поглиблять зону ураження. У разі виникнення пухирів не проколюйте їх, також не рекомендується обробляти рани спиртовими розчинами йоду чи зеленки. Якщо пухир пошкодився та оголилася ранева поверхня, обробіть її безспиртовим антисептиком (наприклад, хлоргексидином) та накладіть гідрогелеву пов’язку. За наявності болю можна прийняти знеболювальні — ібупрофен чи парацетамол. Якщо площа уражень велика, зростає температура чи погіршується загальний стан, якнайшвидше зверніться до лікаря.
Пам’ятайте: найголовніше — запобігти контакту з борщівником. Будьте здорові та бережіть себе.
Поділитися:
Посилання:
-
Обережно борщівник Сосновського – інвазійна рослина.
Стаття Біологія — 28 червня