© Getty Images Таку розробку можна використовувати для кількох цілей.
Китайські вчені розробили контактні лінзи, які дозволяють бачити світло, зазвичай невидиме для людського ока, передає Science Alert. Ба більше, стверджується, що ці лінзи краще працюють через закриті повіки. А інші їхні версії можуть допомогти впоратися з дальтонізмом.
Для ока людини видимим є відносно обмежений діапазон кольорів – світло з довжинами хвиль від 400 до 700 нанометрів. Зазвичай це називають видимим спектром. Тоді як тварини можуть бачити і за межами такого спектра.
За допомогою розроблених вченими Китаю лінз людина може побачити світло довжиною від 800 до 1600 нанометрів. Цей діапазон ми називаємо інфрачервоний та зазвичай не бачимо його. Секрет нових лінз полягає у тому, що вони мають наночастинки, які перетворюють інфрачервоні довжини хвиль на видимі для нас.
Вказано, що спеціальні лінзи не порушують здатність користувача бачити видиме світло, вони лише додають інфрачервоні джерела. У тестах користувачі могли ідентифікувати миготливі сигнали від інфрачервоних світлодіодів та визначати, звідки йде світло.
«Це абсолютно очевидно: без контактних лінз людина нічого не бачить, але коли вона їх одягає, вона чітко бачить мерехтіння інфрачервоного світла», — каже нейробіолог з Китайського університету науки і технологій Тянь Сюе.
Та найцікавішим виявилось те, що із заплющеними очима користувачі лінз ще краще бачили інфрачервоне світло. Це можливо, адже інфрачервоне світло проникає значно глибше в шкіру, ніж видиме. Тому повіки по суті стали фільтром для більш інтенсивних відблисків.
Нових кольорів користувачі лінз не бачать, адже для цього потрібна більш громіздке наукове обладнання. У випадку з лінзами, наночастинки, які в них містяться, поглинають інфрачервоне світло та перетворюють його на звичні кольори. За словами команди дослідників, це може допомогти нам отримати нову інформацію про наше оточення. А застосовувати цей підхід можна у безпеці або шифруванні.
Зробивши ще один крок, дослідники показали, що більш детальна версія контактних лінз може дозволити користувачам ідентифікувати різні частини інфрачервоного спектра. Наночастинки кодували довжини хвиль інфрачервоного випромінювання кольорами, тому світло з довжиною хвилі 808 нанометрів виглядало зеленим, 980 нанометрів – синім, а 1532 нанометри – червоним.
Розвиваючи це відкриття, команда стверджує, що його згодом можна буде адаптувати для допомоги людям з дальтонізмом бачити те, що вони зазвичай не бачать. Знову ж таки, це не виявлятиме відсутні кольори, а перетворюватиме ці довжини хвиль на ті, які може розпізнати око людини.
Щоправда, такі лінзи надто близько розташовані до сітківки ока, тому перетворене світло розсіюється і робить зображення дещо розмитим. Окуляри, виготовлені з тих самих наночастинок, дозволяють сприймати інфрачервоне світло з вищою роздільною здатністю.
У подальших випробуваннях з цими окулярами команда навіть змогла показати, як інфрачервоне світло, що відбивається від об’єктів, може кодувати різну інформацію, невидиму неозброєним оком. Об’єкти сприймаються як певні кольори через специфічні візерунки видимого світла, що відбивається від них на сітківку ока. Те саме відбувається з інфрачервоним світлом, але люди зазвичай не можуть його бачити.
Літери, які здавалися людям чорними чи білими, набували яскравих кольорів, коли тестувальники вдягали ці окуляри. Це сталося тому, що інфрачервоні хвилі, що відбивалися від них, перетворювалися окулярами на певні видимі довжини хвиль.
Та попри подібне відкриття поки не варто сподіватися, що людина найближчим часом отримає зір як у хижака. Наночастинки поки що можуть вловлювати лише інфрачервоне світло від потужних світлодіодних джерел, але команда сподівається, що чутливість можна буде збільшити в майбутніх роботах.
Раніше повідомлялося, що «спіральні» контактні лінзи для корекції зору, розроблені групою французьких учених, вигинають світло таким чином, що усувають проблеми з баченням близько і далеко, і, на відміну від мультифокальних лінз, що існують вже давно, вони обіцяють не підвести за будь-якого освітлення. Винахід перевірили на групі добровольців. Ті повідомили, що у них покращилася здатність бачити на різних відстанях та при різному освітленні.
