Метаболічний синдром – одна з найбільш недооцінених проблем сучасного способу життя. Його не завжди сприймають як захворювання, тому що воно складається поступово і не супроводжується гострими симптомами. якщо він формується тихо – через талію, тиск і показники в аналізах, які довго виглядають “майже нормальними”. Про те, з яких порушень він складається, чому небезпечний і як його вчасно розпізнати, розповідає Юлія Кашапова, дієтолог, нутриціолог, автор проекту “Код стрункості”.
Що таке метаболічний синдром і чим він небезпечний
Метаболічний синдром – це не одне захворювання, а сукупність порушень, які часто розвиваються одночасно: збільшується обсяг талії, підвищується артеріальний тиск, рівень глюкози натще, змінюється ліпідний профіль – ростуть тригліцериди та знижується “хороший” холестерин.
Головна небезпека – саме поєднання чинників. Якщо кілька порушень фіксуються одночасно, ризик серцево-судинних ускладнень і цукрового діабету типу 2 зростає значно сильніше, ніж при одному з них.
Які симптоми можуть вказувати на метаболічний синдром
Найчастіше метаболічний синдром не дає виражених скарг. Але є непрямі ознаки, куди варто звернути увагу.
-
Об'єм талії збільшується швидше, ніж загальна вага, живіт стає щільним.
-
Показники тиску нестабільні і надвечір можуть підніматися до 135-145 на 85-95.
-
Після їжі з'являється виражена сонливість, а вранці складно включитися в активний ритм та завдання.
-
Посилюється хропіння.
-
З'являється задишка під час підйому сходами.
Чому синдром часто залишається непоміченим
Ранні зміни розвиваються без “тривожних” симптомів. Тиск може підвищуватися без головного болю, цукор натще – залишатися на верхній межі норми, а холестерин здаватися “некритичним”. Збільшення живота часто списують на сидячу роботу чи сезонні звички.
Додаткова складність – “худий варіант” синдрому. Зовні людина може виглядати стрункою, але в неї вже з'явився вісцеральний жир, а обмінні показники почали погіршуватися.
До яких наслідків призводить синдром
Найбільш типовий сценарій – прискорений розвиток атеросклерозу, підвищується ризик інфаркту, інсульту та ішемічної хвороби серця. Паралельно зростає можливість формування цукрового діабету 2 типу. Часто розвивається жирова хвороба печінки.
На рівні повсякденних відчуттів це не драматично: людина поступово починає приймати більше ліків, у неї знижується загальний запас витривалості.
Хто в групі ризику
Насамперед – люди з абдомінальним ожирінням, низькою фізичною активністю та спадковістю за діабетом або ранніми серцево-судинними подіями. Ризик збільшується із віком.
У жінок метаболічний синдром часто розвивається в період перед- та постменопаузи. Окремий фактор ризику – синдром обструктивного апное сну: при хропінні та зупинках дихання уві сні обмінні порушення зустрічаються помітно частіше.
Як діагностують метаболічний синдром
Діагностика починається з простих показників: вимірювання талії, артеріального тиску, рівня глюкози натще та ліпідного профілю. У багатьох рекомендаціях діагноз обговорюється за наявності щонайменше трьох із п'яти критеріїв: збільшена талія, тиск від 130/85, тригліцериди від 1,7 ммоль/л, знижений рівень ЛПВЩ, глюкоза натще від 5,6 ммоль/л.
В умовах Міжнародної федерації діабету ключовий акцент робиться на колі талії: для людей європейського походження орієнтири становлять 94 сантиметри у чоловіків та 80 сантиметрів у жінок, до яких додаються ще два показники.
Інтерпретація завжди залишається за лікарем – один показник не відбиває всієї картини.
Класичний підхід до лікування
Мета – не “ідеальна вага”, а нормалізація метаболічних параметрів. Головні завдання – зменшити талію, стабілізувати тиск, контролювати цукор та ліпіди.
Основа – зміни у харчуванні, більше фізичної активності, нормалізація сну, зниження рівня стресу. Ці фактори безпосередньо впливають на апетит і потяг до солодкого.
Якщо цього недостатньо, лікар підключає медикаментозну корекцію тиску, ліпідного та вуглеводного обміну. У тяжких випадках розглядаються методи лікування ожиріння.
Наскільки оборотні зміни
На ранніх етапах метаболічний синдром часто оборотний. При регулярній ходьбі, зміні раціону та плавному зниженні маси тіла показники зазвичай покращуються.
У професійному середовищі часто орієнтуються зниження маси приблизно 7 відсотків – цьому рівні метаболічні маркери вже помітно змінюються.
Часті помилки при самостійній корекції
Різкі дієти та голодування. Це найпоширеніша помилка: вага йде швидко, але повертається, а тиск та аналізи залишаються колишніми.
Спроба спершу схуднути, а потім перевірити показники. На практиці ефективніше зафіксувати вихідні цифри та відстежувати динаміку.
Концентрація лише на вазі. Метаболічний синдром завжди зачіпає талію, тиск, рівень цукру та ліпіди одночасно.
Профілактика
Найважливіше – це регулярність. Корисно періодично вимірювати талію, кілька разів на місяць контролювати тиск і щорічно здавати аналізи на глюкозу та ліпідний профіль, особливо при спадковій схильності.
Коли починаєте міняти харчування, одразу приберіть солодкі напої – соки, лимонади, кавові напої. З них найпростіше розпочати зміни.
Ще один практичний маркер – виражена сонливість після вечері та потяг до солодкого: це привід не звинувачувати себе, а перевірити цукор та налагодити режим сну.