Коли горіхи стають причиною здуття та тяжкості, винний не сам продукт, а спосіб його вживання. Багато хто їсть їх усуху, не підозрюючи, що втрачає половину користі.
Замочування – не модний ритуал, а біохімічно обґрунтована практика. Вона допомагає активувати ферменти та знизити навантаження на травлення, повідомляє кореспондент Белновости.
що у сирому вигляді горіхи містять фітинову кислоту. Цей компонент заважає засвоєнню кальцію, магнію та заліза.
Після замочування рівень фітатів знижується, а поживні речовини стають доступнішими. Це особливо важливо для людей з анемією та дефіцитом мікроелементів.
Вода запускає процес проростання, у якому горіх «прокидається». Він починає виробляти ферменти, що сприяють кращому перетравленню.
Деякі види, такі як мигдаль та волоський горіх, вимагають 8–12 годин замочування. Це дозволяє нейтралізувати антиживильні речовини.
Температура води також має значення: тепла прискорює процес, холодна — сповільнює. Найкраще використовувати фільтровану воду без хлору.
Після замочування горіхи потрібно промити та просушити. Вологі ядра зберігаються недовго, тому їх краще вживати одразу.
Люди із чутливим шлунком відзначають зниження дискомфорту після переходу на замочені горіхи. Це підтверджують гастроентерологи.
Крім користі для травлення активовані горіхи легше засвоюються на клітинному рівні. Це впливає на рівень енергії та концентрацію.
Замочування – простий крок, який робить звичний перекус кориснішим. Він вимагає зусиль, але дає відчутний результат.
Читайте також
- Як позбавитися від целюліту без спорту: робочий спосіб
- Як позбавитися живота без дієт: метод, який працює
