Мозок може певною мірою відновитися, якщо зменшити вживання алкоголю або повністю відмовитися від нього.
При тривалому вживанні алкоголю тимчасові зміни переходять із короткострокових у довгострокові.
Алкоголь є одним із найпопулярніших наркотиків у світі, і мільйони людей насолоджуються відчуттям, яке викликає поєднання фармакологічних та соціальних складових.
Національне опитування щодо вживання наркотиків та здоров’я за 2024 рік показало, що майже 80% американців віком старше 12 років повідомили, що хоча б раз у житті вживали алкоголь.
“Але в мозку немає нічого безкоштовного”, – зазначив директор Національного інституту з питань зловживання алкоголем та алкоголізму при Національних інститутах охорони здоров’я Джордж Куб.
Дослідження показують, що з часом алкоголь може змінювати мозок, призводячи до зменшення об’єму сірої речовини.
Більше того, навіть відносно низькі дози алкоголю можуть посилювати відчуття тривоги та депресії, порушувати сон і, з часом, підвищувати ризик деменції, а також збільшувати ризик інших проблем зі здоров’ям, таких як рак молочної залози та колоректальний рак.
Однак, зараз з’являється дедалі більше доказів того, що мозок може певною мірою відновитися, якщо зменшити вживання алкоголю або повністю відмовитися від нього.
“Дивовижною особливістю мозку є те, що це надзвичайно пластичний орган, і ми спостерігаємо нейропластичність як у розвитку залежності, так і в здатності до відновлення. І це справді важлива та переконлива інформація, яка, на мою думку, не завжди поширюється так широко, як слід”, – поділився клінічний психолог та завідувач кафедри імені Пітера Бориса з дослідження залежностей у Макмастерському університеті Джеймс Маккіллоп.
Як алкоголь впливає на мозок
За словами Маккіллопа, алкоголь викликає “суміш фармакологічних ефектів”, які спочатку можуть бути стимулюючими, а потім – седативними.
Вже після перших ковтків алкоголь може викликати “ейфоричне сп’яніння”. Окрім цього, він спричиняє вивільнення ендорфінів – природних опіоїдних молекул нашого мозку, які, у свою чергу, активують дофамінові нейрони в системі винагороди.
“Водночас алкоголь активує нейрони, що гальмують активність, і пригнічує нейрони, що її активують – що в короткостроковій перспективі зменшує стрес і тривогу. Але коли дія алкоголю минає, ці стресові системи повертаються з подвоєною силою”, – пояснив Джордж Куб.
З часом, коли люди споживають все більше алкоголю, їм потрібно більші дози, щоб отримати той самий рівень задоволення, оскільки системи винагороди стають менш чутливими до алкоголю. І що гірше, системи стресу в нашому мозку, зокрема мигдалина, залучаються до роботи й перебувають у стані постійної активації, через що люди відчувають хронічний негативний емоційний стан.
Як наслідок, “люди перестають пити стільки, щоб почуватися добре, і починають пити більше, щоб почуватися не так погано”.