Як втрата заводу у 2014 році змусила команду фармацевтичного бізнесу відновити роботу в Києві, чому партнери розійшлися у 2017 році без претензій, і як спір про минулі події сьогодні загрожує виробництву ліків.
7 липня 2026 року в офісах ТОВ «ФАРМАСЕЛ», помешканнях та транспорті працівників відбулися обшуки. Було вилучено фінансові документи, електронні носії та актуальні реєстраційні досьє. Того ж дня у справі про банкрутство ТОВ «НІКО» суд арештував кошти ТОВ «ФАРМАСЕЛ» для забезпечення двох груп майбутніх вимог: 52,9 млн грн щодо маркетингових договорів і 6 млн грн щодо безповоротної фінансової допомоги — загалом майже 59 млн грн. Претензії охоплюють переоформлення торговельних марок у 2015 році, зміни заявника реєстраційного посвідчення у 2017 та 2023–2024 роках, маркетинговий супровід і фінансову допомогу. Події різних років об’єднали в одну конструкцію, наслідки якої відчуває виробник ліків, що працює під час війни. Про походження спору редакція поговорила з директором ТОВ «ФАРМАСЕЛ» Андрієм Лисицьким. Окремі викладені ним обставини редакція зіставила з даними Proxima Research, BI Prozorro та наданими внутрішніми звітами компанії «ФАРМАСЕЛ».
— У публічному просторі «НІКО» і «ФАРМАСЕЛ» іноді подають як дві компанії, між якими просто перемістили активи. Як насправді формувалися їхні відносини? — ТОВ «НІКО» засноване у 1994 році. У 2009 році його учасники із сукупною часткою 35% створили окрему компанію «ФАРМАСЕЛ» для розвитку аптечної мережі. Водночас компанії працювали в партнерській моделі: оптова торгівля та контрактне виробництво із центром на заводі «НІКО» в Макіївці. Після початку війни у 2014 році контроль над заводом було втрачено. Команда переїхала до Києва і спочатку продовжила працювати в «НІКО»; аптечну мережу «ФАРМАСЕЛ» також втратили. Вивезти основне обладнання й документацію не вдалося, а частину технологічних матеріалів довелося знищити, щоб ними не скористалися окупаційні структури. Менш ніж за рік обсяги продажу скоротилися приблизно вп’ятеро. Довелося шукати нові майданчики, відновлювати документацію, проводити трансфери, валідацію та регуляторні процедури. Паралельно розвивали дистрибуцію препаратів інших виробників, щоб зберегти клієнтську базу і мати можливість фінансувати роботу до повернення власного виробництва на контрактних майданчиках. Мажоритарний учасник додаткового фінансування не надав і повідомив, що більше не планує інвестувати в Україні. Відновлення відбувалося ресурсом команди та міноритарних учасників. Перенесення одного препарату на європейський майданчик коштувало орієнтовно 50–90 тис. євро, тому з понад 50 зареєстрованих лікарських засобів повернути у виробництво вдалося близько 10. — Коли учасники розійшлися? — У 2017 році міноритарні учасники вийшли з «НІКО» і продовжили роботу у «ФАРМАСЕЛ», куди перейшов фактично весь штат, що відновлював бізнес у Києві. Ані тоді, ані протягом наступних майже 9 років претензій до виходу не було. Мажоритарний учасник фактично не придбав 35% частку за власні кошти. Її викупило саме ТОВ «НІКО», тобто розрахунок з учасниками відбувся коштом доходу товариства, який до розходження генерувала сама команда. Корпоративне розходження не припинило господарських відносин. За «НІКО» залишився контракт із майданчиком DEMO у Греції, а «ФАРМАСЕЛ» забезпечував просування, продаж, дистрибуцію, логістику та регуляторну роботу. Штат «НІКО» звівся до директора, бухгалтера та кількох технічних і складських працівників з дуже частковою зайнятістю. Без зовнішнього супроводу контракт не працював би. Модель роками відображалася в договорах, розрахунках і звітності. «НІКО» як емітент цінних паперів проходило аудити, а мажоритарний учасник з 2015 року виконував функції ревізора. Припущення, що все відбувалося без його відома, дивне та потребує пояснення.
— Чому у 2015 році переоформлювали торговельні марки? — Потрібно уявити перші місяці війни. Ми втратили завод, обладнання, документи й власні домівки. Ніхто не знав, що ще можуть захопити, які права або юридичні документи компаній спробують переоформити на окупованій території та в якій юридичній конструкції бізнес зможе працювати далі. Тому переоформлення марок на фізичних осіб було несистемним захисним антикризовим рішенням. Це не було переданням активу з прогнозованою дохідністю: нових майданчиків ще не існувало, частину препаратів не розробили, а марки фактично залишалися назвами. Збори учасників не визначали їх стратегічними активами. Практично всі назви лікарських засобів зареєстрували безпосередньо перед початком Антитерористичної операції (АТО), тож їхня вартість у балансі тоді обмежувалася витратами на реєстрацію. У портфелі було 15 назв лікарських засобів, 14 із них — для України. Нині використовуються лише 5: 3 — з 2016 року, 1 — з 2024 року, 1 — з 2025 року. 9 назв в Україні не комерціалізовані; проєкт у Казахстані припинили через брак ресурсів для просування. Економічну цінність комерціалізованих назв створили пізніше інвестиції у виробництво, якість, просування та дистрибуцію. Первісна охорона корпоративного бренду Nikopharm фактично спливала у 2019 році, охорону марки «Носален», що залишилася в «НІКО», ніхто не подовжив. — Що означала зміна заявника за реєстраційними посвідченнями? — У 2017 році заявника за частиною реєстраційних посвідчень змінили у зв’язку із заміною сторони в договорах контрактного виробництва. У 2018–2020 роках працівники «ФАРМАСЕЛ» перереєстрували майже всі препарати, пов’язані з майданчиком DEMO. Ні до війни, ні після початку навіть не виставляли рахунків ані за перереєстрацію, ані за поточну підтримку досьє. У 2023–2024 роках, після завершення контракту з DEMO та запуску заводу «ФАРМАСЕЛ», щодо решти препаратів змінили заявника і виробничий майданчик. Ці зміни не були односторонніми чи прихованими. Їх здійснили на підставі договорів, які обидві сторони добровільно підписали через своїх уповноважених керівників. Зміни відображалися у відкритому державному реєстрі, із 2017 року власник або керівник «НІКО» не висували заперечень. Не було їх і у 2024 році після призначення нового директора. Як і з евакуацією складу, у 2022 році ми зберегли те, що без нашого втручання було б втрачено. Якби товар не евакуювали, а препарати не перереєстрували, сьогодні не існувало б і предмета претензій. Парадокс у тому, що збереження активів тепер намагаються трактувати як кримінальні дії. — Ви згадали про спір щодо реєстраційних посвідчень. Чому, на ваш погляд, він виник? У чому їхня цінність для колишнього партнера? — Саме це і ми не зовсім розуміємо. Реєстраційне посвідчення на лікарські засоби має практичну цінність лише за наявності виробничого майданчика, кваліфікованого персоналу, системи якості, сировини і коштів на підтримку досьє. У «НІКО» цього вже не було, тому сам запис у реєстрі не давав можливості виробляти препарати чи отримувати дохід. Старе досьє у не-eCTD-форматі — це опис того, як препарат виробляли в Макіївці з конкретної сировини, на певному обладнанні та за тодішніми методами контролю. Для простих генериків базові склад, технологію і методи аналізу можна відтворити за фармакопеями та документацією виробників сировини. Найскладніше починається під час промислового впровадження: лабораторна технологія не завжди відтворюється на обладнанні. Виникають питання ціноутворення, розчинності, порядку завантаження та властивостей конкретної сировини. Відповіді дають промислові випробування і реальні серії, а не архівні матеріали. Графік розробки та реєстрації одного препарату у нас містить понад 500 послідовних кроків і потребує роботи розробників, технологів, лабораторій, виробництва, служб якості, закупівель та регуляторного підрозділу. Саме працююча система, а не архівне досьє, перетворює технологію на якісний препарат. Усі права передали офіційно — за договорами й актами, підписаними керівниками обох компаній. Усі зміни відображалися у відкритих реєстрах, а заявника / виробника можна побачити в Державному реєстрі лікарських засобів України, а також на упаковці та в інструкції для застосування лікарського засобу. Заперечення з’явилися лише після будівництва та запуску нового заводу в Україні. Можливо, це збіг, але надто показовий. У роки, коли команда лише намагалася втримати бізнес, а фінансові результати вимірювалися збитками, претензій не виникало. Можливо, розподіл втрат просто не належить до найпривабливіших форм корпоративної участі. Коли ж з’явилися новий завод і фінансова звітність з ознаками відновлення, корпоративний інтерес помітно пожвавився. Деяким людям властиво вважати невдачі наслідком чужих рішень, а в успіху, створеному без їхньої участі, раптом помічати власну частку. Проте в бізнесі причетність визначається не гострим зором, а документами, інвестиціями та фактичною участю в роботі. У «НІКО» було понад 50 зареєстрованих лікарських засобів; більш ніж 40 залишилися без підтримки, і згодом реєстраційні посвідчення втратили чинність. Претензії виникли щодо близько 10, які «ФАРМАСЕЛ» власним ресурсом актуалізував і переніс на нові майданчики. Якщо застарілі реєстраційні матеріали справді були такими цінними для продажу, варто перевірити, скільки досьє реалізовано, за якою ціною та зі сплатою яких податків для держави, яка так енергійно захищає майже збанкрутілу компанію. — Чому ви вважаєте, що «НІКО» не планувало продовжувати господарську діяльність та контрактне виробництво? — Ми не можемо знати внутрішніх намірів власника, тому оцінюємо дії. Контрактне виробництво потребує команди, складу, фінансування, регуляторного супроводу й постійного зв’язку з виробником. У «НІКО» все рухалося у протилежному напрямі. У 2022 році компанія фактично втратила склад, а безпечне місце для продукції шукала наша команда. Основний учасник не відповідав на дзвінки. У 2023 році директора мобілізували, звільнилася головна бухгалтерка, але власник навіть не познайомився з новим виконувачем обов’язків директора. У листопаді 2024 року звільнився весь штат «НІКО» і ми завершили співпрацю. Після цього компанія, наскільки нам відомо з відкритих джерел, перестала подавати фінансову звітність. Ми не побачили жодної дії, яка свідчила б про намір продовжувати контракт або господарську діяльність загалом. Після завершення нашого контракту ніхто вже не підтримував зв’язку із контрактним виробником. Грецький майданчик навіть у нас уточнював, кому виставляти остаточні рахунки, які так і не були сплачені. — Арбітражна керуюча ставить під сумнів маркетингові договори. Які послуги фактично надавалися? — «ФАРМАСЕЛ» був єдиним покупцем продукції «НІКО», тому маркетинг, продаж та дистрибуція становили єдиний комерційний цикл. Команда планувала продаж та запаси, навчала медичних представників, готувала матеріали, працювала з лікарями, дистриб’юторами та аптеками, організовувала поставки, логістику й опрацьовувала рекламації. Саме ця робота перетворювала виготовлений препарат на дохід «НІКО». У лютому 2022 року ця ж команда евакуювала продукцію зі складу в Харкові. Без цього товар і дохід від його реалізації, найімовірніше, були б втрачені разом із нинішнім предметом спору. Замість подяки за врятоване майно через 4 роки ми отримали звинувачення, кримінальне провадження та обшуки. Команда роками просувала, продавала і зберігала продукцію, а під час війни фізично її врятувала. Тепер її звинувачують у тому, що вона працювала небезоплатно. — А в чому полягала суть договору безповоротної фінансової допомоги? — «ФАРМАСЕЛ» викуповував увесь обсяг продукції «НІКО» за повною договірною ціною, без знижок, а частину препаратів регулярно передавав лікарням у якості благодійної допомоги — не лише на початку вторгнення, а щоразу, коли вони потребували допомоги. «НІКО» отримувало повну оплату, тобто всі витрати несло ТОВ «ФАРМАСЕЛ». Договір фінансової допомоги був погодженим способом компенсувати витрати на благодійність. Перед завершенням відносин власник «НІКО» погодив компенсацію, але приблизно через півтора року її оголосили «шкодою» і перетворили на кримінальний епізод. Схоже на зручну управлінську амнезію. Особливо цинічно це звучить під час війни: допомога лікарням визнається «шкодою» — із кримінальним рахунком заднім числом. — Чи було банкрутство «НІКО» несподіваним? — Банкрутство стало наслідком фінансової моделі, яку після втрати заводу не переглянули. За нашою орієнтовною оцінкою, у 2016–2021 роках обслуговування облігацій могло поглинати 30–40% доходу — саме доходу, а не прибутку. Із 2018 року ми вже не були учасниками «НІКО», тому це оцінка за доступними історичними даними. Також були великі збитки від переоцінки валютного кредиту, наданого банком у 2013 році. Облігації випускали та кредит надавали під завод у Макіївці, його потужності та заплановані обсяги. Після втрати заводу економічна основа моделі зникла. Контрактне виробництво навіть 10 препаратів з іншою рентабельністю не могло обслуговувати борги, розраховані на повноцінне промислове підприємство. Новий бізнес в Україні потребував визнання втрат і нових інвестицій. Але інвестувати в Україну власник «НІКО» не був налаштований, про це він прямо повідомив інших учасників. Схоже, розрахунок був на те, що реєстраційні посвідчення самі генеруватимуть дохід, а колишні партнери безстроково фінансуватимуть досьє, виробництво, просування і збут. — Що означає арешт коштів? Чи свідчить він, що «ФАРМАСЕЛ» уже програв справу і має сформоване зобов’язання? — Ні. Це тимчасове забезпечення майбутніх вимог, а не рішення про стягнення. Суд не визнав операції неправомірними, не підтвердив збитків чи заборгованості «ФАРМАСЕЛ». Спір по суті ще не вирішено. Арешт застосували через заяву арбітражної керуючої про нібито погіршення фінансового стану «ФАРМАСЕЛ», із якою суд погодився на стадії забезпечення вимог. Проблема — в обґрунтуванні цього висновку. Із фінансової звітності вибрали кілька зручних рядків, але не проаналізували поточні зобов’язання, обіговість активів, рентабельність, чистий обіговий капітал і динаміку продажу. Наприклад, рядок «товари» ототожнили з усіма запасами, хоча для виробника це лише продукція для перепродажу. Зростання короткострокових кредитів подали як збільшення всіх поточних зобов’язань, хоча їх сума у 2025 році зменшилася. Дебіторську заборгованість оцінили без аналізу строків погашення, обіговості та зростання продажу. Тобто спочатку сформували потрібний висновок, а потім підібрали зручні показники. Компанії приписали ризик фінансового погіршення — і для запобігання заблокували обігові кошти. Однак загрозу створює сам забезпечувальний захід. Майже 59 млн грн — не пасивний актив, який можна безболісно зарезервувати, а ресурс щоденного циклу: сировина, фармацевтичний поліетилен, лабораторний контроль, енергія, зарплати, податки й логістика. На критично важливому підприємстві працює понад 200 людей. «ФАРМАСЕЛ» має ліцензії на виробництво, оптову торгівлю та імпорт, а власний завод запустив під час повномасштабної війни. У держреєстрі — близько 40 препаратів компанії; 14 міжнародних непатентованих назв представлені в Національному переліку, 6 позицій — у номенклатурі наплічника бойового медика. Забезпечення майбутніх вимог слід оцінювати з урахуванням ризику зупинення операційного циклу. До розгляду справи по суті не можна створювати ту саму фінансову кризу, якою заявник обґрунтовує арешт. — Вас більше дивує зміст претензій чи реакція правоохоронної та судової системи? — Зі змістом претензій у кримінальному провадженні ми не ознайомлені й судимо з доступних матеріалів. Вражає масштаб реакції на події 11-річної давності: переоформлення було відкритим; компанії роками співпрацювали й проводили аудити, зміни були в реєстрах — і жодних претензій. А потім — одночасні обшуки в офісах, домівках і автомобілях, понад 50 правоохоронців, вилучення досьє, телефонів і техніки та того ж дня блокування майже 59 млн грн. Чи викликала б заява підприємця про нібито викрадені 11 років тому торговельні марки таку мобілізацію системи? Думаю, відповідь очевидна. У країні, яка воює, правоохоронний ресурс не є безмежний. Слідчі, оперативники, час і техніка, залучені до обшуків у бухгалтерів і водіїв через господарський конфлікт, — це ресурс, який не використовується для протидії диверсіям, колабораціонізму, воєнним злочинам і загрозам державній безпеці. Щодо суду: заяви про арешт рахунку розглянули без виклику представників ТОВ «ФАРМАСЕЛ», заслуховування позиції підприємства та оцінки наслідків для критично важливого фармацевтичного виробника. Заяви подали 7 липня 2026 року — ще до самих позовів. Того ж дня суд постановив 2 ухвали про арешт коштів. Рішення, яке фактично заблокувало роботу критично важливого підприємства, ухвалили без повідомлення ТОВ «ФАРМАСЕЛ», судового засідання за його участю та можливості надати заперечення, фінансові документи й пояснення щодо наслідків арешту. 4 серпня 2026 року ТОВ «ФАРМАСЕЛ» подало вмотивоване клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Станом на 26 серпня його по суті не розглянуто, хоча частина друга статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачає розгляд такого клопотання в судовому засіданні не пізніше 5 днів із дня надходження до суду. Процесуальна оперативність виявилася односторонньою: для арешту майже 59 млн грн вистачило одного дня та матеріалів заявника, тоді як для розгляду клопотання критично важливого виробника понад 2 тиж виявилося недостатньо. Арешт діє з 7 липня, а кожен день зволікання наближає зупинення виробництва, несплату енергоносіїв, державних кредитів, фармацевтичних субстанцій і зрив постачання лікарських засобів. Така вибірковість, синхронність і непропорційність породжують питання про можливий сторонній вплив. Суспільство має право знати, чому під час війни правоохоронний ресурс спрямували не на захист виробника ліків, а на силову операцію проти нього. Примітка редакції. Поки матеріал готувався до публікації, суд ухвалив рішення про визнання договорів недійсними на користь ТОВ «НІКО». Розгляд знову відбувся без участі представників ТОВ «ФАРМАСЕЛ», а отже — без можливості компанії викласти свою позицію й надати заперечення. Таким чином, процесуальна однобічність і непропорційність підходу, про які йдеться в інтерв’ю, зберігаються. ТОВ «ФАРМАСЕЛ» готується до оскарження рішення в апеляційному порядку. — Чого ви очікуєте від слідства і суду? — Від слідства ми очікуємо об’єктивної оцінки та закриття кримінального провадження. Спори щодо торговельних марок, договорів, реєстраційних прав і взаєморозрахунків між компаніями є господарськими правовідносинами й мають вирішуватися господарським судом — на підставі договорів, первинних документів і виконаних зобов’язань. Кримінальне провадження не може бути інструментом отримання переваги в корпоративному спорі. Очікуємо також повернення актуальних реєстраційних досьє, техніки та особистих речей працівників, які не мають доказового значення. Їх вилучення не допомагає встановленню істини, натомість створює ризики: телефони потрібні для сповіщень про повітряні тривоги та зв’язку з рідними, а досьє — для безперервної роботи фармацевтичного підприємства. Від суду очікуємо прозорості, неупередженості й оцінки фактів, а не готової версії однієї зі сторін. Кожен епізод слід розглядати окремо, з урахуванням часу та обставин. Торговельні марки й реєстраційні посвідчення — за договорами, актами, реальною цінністю та корисністю у відповідний період, маркетингові договори — за фактичним обсягом виконаних робіт. Окремо мають бути оцінені строки позовної давності за кожним епізодом. Необхідно також з’ясувати, чи могла спірна інформація бути прихованою за наявності відкритих реєстрів. У процедурі банкрутства — перевірити, чи вчиняв керівник або власник дії для продовження бізнесу, чи існували стратегії та плани розвитку, які ресурси надавалися і як використовувалися. Забезпечувальні заходи мають гарантувати виконання майбутнього рішення, а не ставити під загрозу працююче підприємство ще до розгляду справи по суті. Від держави очікуємо підтримки критично важливого підприємства, яке підтримує країну під час війни. Із перших днів повномасштабного вторгнення «ФАРМАСЕЛ» допомагає лікарням і військовим госпіталям. Власний завод ми запустили вже під час великої війни — попри тривоги, обстріли, відключення та невизначеність. Створили понад 200 робочих місць, сплачуємо податки та виробляємо препарати, необхідні для лікарень, цивільних пацієнтів і військових медиків. Ми не просимо державу захищати нас від законних перевірок чи судових проваджень. Просимо не руйнувати руками правоохоронної та судової системи те, що бізнес побудував усупереч війні. Якщо непрозорі схеми з використанням процедур банкрутства зупинятимуть чинні підприємства, країна ризикує сама перетворитися на великого банкрута — не лише економічного, а й інституційного.
Що кажуть цифри?
У портфелі ТОВ «НІКО» були заявлені — 16 торговельних марок: 15 назв препаратів і корпоративний бренд Nikopharm. Точні дати відомі щодо 14 назв: 13 зареєстровані у 2014 році, 1 — у жовтні 2013 року. Середній формальний проміжок між їх реєстрацією та рішенням про початок АТО 14 квітня 2014 року становив близько 62 днів.
Із 15 назв препаратів нині ТОВ «ФАРМАСЕЛ» використовуються 5. 10 назв не використовуються. Строк охорони Nikopharm сплив у 2019 році; охорону препарату Носален, який залишився в «НІКО», не продовжено.
Довідка
Державний реєстр лікарських засобів містить дані про назву, заявника, виробника і строк дії посвідчення. Тобто інформація про зміну заявника є відкритою та загальнодоступною.
Реєстраційне посвідчення підтверджує реєстрацію препарату в Україні та містить його назву, форму, заявника, виробника, номер і строк дії. Воно дозволяє виробництво лише на визначених ліцензованих майданчиках.
Реєстраційне досьє — комплект даних, за якими оцінюють якість, безпеку та ефективність препарату. Формат CTD охоплює 5 модулів: адміністративні матеріали; резюме; дані про якість, виробництво, контроль, упаковку та стабільність; доклінічні; клінічні дослідження і, коли потрібно, докази еквівалентності. Обсяг модулів залежить від виду препарату й підстави реєстрації; структуру визначає наказ МОЗ № 426.
Досьє постійно оновлюється протягом життєвого циклу: у разі, якщо змінюються виробники й майданчики, постачальники сировини, технологія, специфікації, методи контролю, упаковка, строк придатності, дані стабільності, інструкція та інформація з безпеки.
Маркетинг
Вибірка Proxima Research за методикою PromoTest™ — моніторинг згадувань фахівців про промоційні контакти, показала, що кількість згадувань лікарів 18 спеціальностей про візити представників «ФАРМАСЕЛ» становила 4551 у 2022 році, 5546 у 2023 році та 5378 у 2024 році. За спірними брендами також зафіксовано промоційні контакти: Бупівакаїн — 397–434 згадування на рік, Лазолекс — 109–259, Вазитрен — 118–176, Ревмастоп — 68–167. Дані підтверджують сталу промоційну активність.
Фінансовий стан
Звіти, надані компанією, не підтверджують згортання діяльності «ФАРМАСЕЛ». У 2025 році чистий дохід зріс на 18,7%, до 373 648 тис. грн порівняно з 2024 роком; чистий прибуток — з 302 до 9532 тис. грн; а операційний прибуток зріс на 49,6% до 34 329 тис. грн. Поточні зобов’язання скоротилися на 7,8%. Динаміка є відновлювальною, хоча прибуток ще нижчий за рівень 2021 року.
BI Prozorro не показує згортання діяльності. Обсяг держзакупівель у 2025 році зріс на 41,3%, до 35,825 млн грн. Станом на 12 серпня 2026 року зафіксовано 24,772 млн грн — 69,1% обсягу 2025 року. Із 126 завершених договорів виконано 99,21% за кількістю і 99,98% за сумою.
Блокування 59 млн грн значно обмежує обіговий капітал компанії, і такий захід сам по собі здатен погіршити ліквідність. Цей ризик і статус критично важливого виробника мають враховуватися при оцінці пропорційності обмежень.
N.B.: Редакція «Щотижневика АПТЕКА» отримала можливість детально ознайомитися з позицією менеджменту ТОВ «ФАРМАСЕЛ». Ми хочемо підкреслити, що мали можливість ознайомитися з поглядом лише однієї зі сторін спору. Розуміємо, що оцінки та пояснення інших учасників спору можуть відрізнятися. Поряд із цим ми завжди прагнемо до всебічного та зваженого висвітлення ситуації і з радістю опублікуємо думки іншої сторони спору. Остаточну правову оцінку спірним операціям мають надати компетентні органи та суд.
Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Використані джерела:
- Державний реєстр лікарських засобів.
- Дані довідки, сформованої з інформаційно-аналітичної бази даних «Pharmхplorer Plus Promo test»© ТОВ «Проксіма Рісерч Інтернешнл», 2024–2025» та виданій ТОВ «ФАРМАСЕЛ» для використання у внутрішній господарській діяльності (копія довідки знаходиться в редакції).
- Дані BI Prozorro.
- Єдиний державний реєстр судових рішень, справи № 910/3053/26 та № 910/8352/26.
- Фінансові та інші внутрішні документи, надані компанією «ФАРМАСЕЛ» у розпорядження редакції.
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!