Серпень — традиційний час відпусток та зниження ділової активності. Проте для системи крові сезонних пауз не існує: пацієнти щодня потребують її компонентів, а безпека кожної трансфузії залежить від злагодженої роботи всіх ланок — від заготівлі та тестування до зберігання, розподілу, простежуваності й державного нагляду. Фахівці Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) у серпні долучилися до кампанії #ЯСерпневийДонор на підтримку донорства крові. Причина цілком практична: через відпустки, подорожі та сезонну спеку кількість донорів у цей період зменшується, тоді як потреба закладів охорони здоров’я в компонентах крові залишається стабільною.
Це добре демонструє одну з ключових особливостей системи крові: її надійність не можна будувати лише на хвилях суспільної активності після надзвичайних подій. Для сталої роботи необхідні регулярна донорська база, прогнозоване поповнення запасів і здатність системи реагувати на зміну потреб у різних компонентах крові.
Про те, який шлях проходить донорська кров до моменту застосування пацієнту, як забезпечуються ліцензування та державний нагляд у цій сфері та як українська система готується до впровадження європейського підходу SoHO (Substances of Human Origin), розповіла Оксана Бабійчук, директорка Департаменту ліцензування виробництва лікарських засобів, крові та сертифікації Держлікслужби.
ДОНАЦІЯ — ЛИШЕ ПОЧАТОК ШЛЯХУ
— Для донора процес завершується фактично через кілька десятків хвилин після здачі крові. А що відбувається далі? Який шлях має пройти донорська кров до моменту її застосування пацієнту?
— Для донора процес завершується після кількох десятків хвилин у центрі крові, а для системи в цей момент робота тільки починається. Донорська кров має пройти певний шлях: заготівлю, обов’язкове тестування, переробку на компоненти, належне зберігання, розподіл і транспортування до місця клінічного застосування.
Донор → заготівля → тестування → переробка → зберігання → розподіл → реципієнт.