Ранкова скутість у плечах, оніміння рук чи відчуття, ніби кисті ” свої ” , часто списують на матрац, подушку чи довгий сон у одній позі. Але лікарі все частіше звертають увагу на інший фактор – звичний стан тіла уві сні. Йдеться про так звану “позу Т-Рекса” : коли руки зігнуті в ліктях і притиснуті до грудей, а кисті знаходяться близько до обличчя. Це положення здається зручним, але при регулярному повторенні може створювати проблеми нервової системи.
Що відбувається з тілом уночі
Коли руки довго перебувають у зігнутому положенні, на нервові пучки у сфері ліктів і зап'ясть виявляється постійний тиск. В результаті погіршується кровообіг, тканини недоотримують кисень, а нерви починають “сигналити” – спочатку легким поколюванням, потім онімінням. Якщо таке навантаження повторюється ніч за ніччю, тимчасовий дискомфорт може перейти у стійкі симптоми: слабкість у кистях, біль, зниження чутливості пальців.
Лікарі відзначають, що механізм схожий на те, що відбувається при тунельному синдромі: нерв виявляється затиснутим у вузькому просторі і перестає виконувати свою функцію нормально. Додаткове навантаження лягає і на плечовий пояс – м'язи залишаються напруженими навіть під час сну, замість відновлюватися, підкреслює RidLife.
“Мертва рука” – не безневинний симптом
Один із найчастіших ранкових сценаріїв – необхідність “струшувати” руки, щоб повернути їм чутливість. Це сигнал про те, що нервова система зазнає перевантаження. Особливу настороженість повинні викликати регулярні нічні оніміння, біль, що прострілює, відчуття слабкості в пальцях або труднощі з утриманням предметів. Такі симптоми свідчать, що тиск на нерви стає хронічним і вимагає корекції, а чи не ігнорування.
Чому тіло саме обирає цю позу
Сон у “згорнутому” становищі – не випадковість і не просто питання звички. Часто це відображення загального стану нервової системи. Підвищений рівень стресу, тривожність, хронічна напруга, біль чи порушення сну змушують тіло інстинктивно шукати захисні, закриті пози. Навіть уві сні організм прагне відчуття безпеки, і руки, притиснуті до корпусу, стають частиною цієї стратегії.
Фахівці відзначають: коли знижується рівень внутрішньої напруги та вибудовується стабільніший режим відпочинку, тіло поступово перестає “стискатися” вночі. Сон стає глибшим, а пози – вільнішими.
Як змінити ситуацію без боротьби із собою
Намагатися контролювати становище рук силою волі марно – уві сні мозок не реагує на раціональні заборони. Працює інший підхід: м'яко обмежити можливість згинання.
Просте рішення створити фізичний бар'єр. Наприклад, м'яко зафіксувати область ліктя рушником або використовувати спеціальні нічні ортези для зап'ясток. Вони не заважають сну, але не дають суглобам йти у крайнє становище. Тим, хто спить на боці, допомагає подушка між руками або довга подушка для обіймів – вона підтримує руки та знижує напругу. Під час сну на спині краще розташовувати руки вздовж тіла або з невеликим згином, але без притискання до грудей.
Відкрите становище рук покращує кровообіг, знижує тиск на нерви та дозволяє м'язам справді відпочивати, а не залишатися в режимі захисту.
Що ще допоможе нервовій системі
Оскільки проблема часто пов'язана із загальним рівнем напруги, важливо звернути увагу на вечірні звички. М'яка розтяжка плечей та передпліч, спокійне дихання, зниження стимуляції перед сном допомагають нервовій системі перейти в режим відновлення. Ці прості кроки як поліпшують якість сну, а й поступово змінюють нічні пози більш фізіологічні.
Якщо ранкове оніміння та скутість стали регулярними, це привід не для паніки, а для уважного ставлення до тіла. Невеликі зміни в організації сну здатні помітно покращити самопочуття – і повернути вранці відчуття легкості, а чи не боротьби зі своїми руками.