Замміністра культури про сплеск читання у воєнний час: Посилився попит на українську самобутність.

“`html

Заступниця міністерки культури про більший інтерес до читання під час війни: Зріс запит на українську ідентичність 10.04.2026 22:05 Укрінформ В Україні після широкомасштабного вторгнення РФ збільшився "попит на українську ідентичність", і книга стала одним із ключових інструментів її віднайдення.

Про це заявила в ефірі Українського радіо заступниця міністра культури Богдана Лаюк, інформує Укрінформ.

Згідно з її словами, після широкомасштабної агресії на українському книжковому ринку спостерігався підйом: почали виникати нові книгарні, друкуватися нові серії.

"Обґрунтовую це все досить просто: підвищився запит на українську самобутність. Люди запитували себе: а що це значить – бути українцем? І найлегше було знаходити відповідь на це в книгах української літератури або українською мовою", – відзначила Лаюк.

Заступниця міністра також поінформувала про національне дослідження читання, яке зараз триває. За її твердженням, це буде вивчення профілю українського читача: хто сьогодні купує книги, як читає, де, чому читає, які жанри вибирає, що дає читання і як воно впливає на емоційний стан.

"Ми ставимо перед собою насправді дуже просте питання – як залучати нових читачів. Наше дослідження складатиметься з двох етапів: якісного та кількісного. В даний час відбувається якісний етап, де ми контактуємо з учасниками ринку, котрі працюють у сфері популяризації читання. Ми прагнемо дослідити як позитивні, так і негативні випадки й встановити, що саме спрацювало", – наголосила Лаюк.

Другий етап, за її словами, полягає в опитуванні читачів, зокрема людей, які почали читати після тривалої перерви або ж у зрілому віці взагалі не читали заради задоволення і з певних причин останнім часом звернулися до читання.

"Нам дуже хочеться зруйнувати стереотип про те, що читання є тільки елітарним. Оскільки сьогодні, особливо в умовах війни, ми усвідомлюємо, що читання впливає на ментальне здоров’я. Але водночас читання впливає і на рівень демократії в країні. І ми прагнемо відобразити ці думки та гіпотези в нашому дослідженні", – підкреслила заступниця міністерки.

Лаюк висловила впевненість, що завдяки дослідженню буде отримано чимало нових відомостей, щоб враховувати їх у державній політиці. У той же час ними можуть скористатися всі учасники ринку, а також бібліотеки, державні установи культури, які також працюють у галузі читання.

Заступниця міністра також акцентувала увагу на популяризації читання у Британії, де його пов'язують із задоволенням від життя, адже "це простий ключ до втіхи, до тем для бесіди, до соціалізації, врешті-решт – до формування ком'юніті, спільнот", які сьогодні так необхідні і в Україні.

"Ми спостерігаємо підйом книжкових клубів, і це не тільки тому, що людям хочеться читати, а й тому, що є багато внутрішньо переміщених осіб або людей, у яких суттєво змінилися ідентичності. Людям потрібні нові приятелі та нові спільноти", – підкреслила Лаюк.

Крім цього, за її словами, планується проведення масштабного національного дослідження щодо вживання української мови.

"Державна мова – це те, що нас об’єднує. Це те, що дає нам відчуття повноцінності в суспільстві, оскільки, володіючи державною мовою, ми маємо основу, на якій можемо вибудовувати інші права, зокрема культурні… Безсумнівно, потужним поштовхом стало широкомасштабне вторгнення, яке змусило багатьох людей перейти на українську мову. Водночас історія з мовою, як і з мовною політикою, як і з мовною практикою, тобто тим, як мова реально функціонує в соціумі, є дуже нелінійною", – наголосила Лаюк.

Тому, на її думку, таке дослідження, яке умовно називають "Мовний барометр", слід проводити щорічно, "щоб відстежувати дійсні тенденції та мати точки відліку, з якими можна зіставляти зміни".

"Коли ми аналізуємо наявні дослідження – омнібуси, регіональні вибірки або дослідження окремих соціальних груп, – ми бачимо помірно позитивну динаміку. Але великого, повноцінного національного кількісного дослідження, яке дозволяло б робити системні висновки, на жаль, досі немає. Ми вважаємо своїм обов’язком його провести, щоб ця розмова була не декларативною, а ґрунтувалася на фактах", – наголосила заступниця міністерки культури.

Як повідомляв Укрінформ, Україна підтримає видання 100 перекладів українських книг у 33 державах.

Фото: mincult.gov.ua

Книги Література Війна з Росією Мінкульт “`

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *