Американське консервативне медіа The National Interest, що спеціалізується на міжнародних відносинах, опублікувало статтю українських експертів, у якій вони спростовують маніпуляції російського олігарха Андрія Мельниченка, представлені у матеріалі для The Economist. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив один зі співавторів статті, викладач та голова правління ГО «Деколонізація» Валерій Пекар.
9 липня британський тижневик The Economist розмістив на обкладинці нового номера фотографію російського олігарха Андрія Мельниченка, який після повномасштабного вторгнення Росії в Україну потрапив під санкції ЄС, Великої Британії, США та низки інших країн. Підпис під фото свідчив: «Людина, яка могла б змінити Росію: одкровення одного з найбільших олігархів».
Випуск містив статтю, що базується на майже 60 годинах розмов Мельниченка з редактором The Economist Аркадієм Островським, а також колонку самого мільярдера під назвою «Чому зламана Росія небезпечна для світу». У ній він стверджував, що спроби Заходу послабити російську державу нібито створюють нові загрози.
За словами Валерія Пекаря, протягом доби після публікації The Economist він, разом із засновницею One Philosophy та співзасновницею B4Ukraine і Resilient Ukraine Наталією Попович, журналістом, письменником, президентом Українського ПЕН Володимиром Єрмоленком та правозахисницею, головою Центру громадянських свобод Олександрою Матвійчук, підготували відповідь. Вони звернулися до редакції тижневика з проханням опублікувати її як альтернативну точку зору російській. Однак, за словами Пекаря, The Economist не відреагував.
Натомість 3 серпня американське видання The National Interest опублікувало статтю українських експертів під назвою «Чому The Economist надав майданчик російському олігарху?» на своєму сайті.
Наталія Попович у коментарі «Детектору медіа» зазначила, що команда The Economist не надала жодних пояснень щодо відмови в публікації української позиції.
«На мій перший лист до The Economist я отримала зверхню відповідь, де вони висловлювали незадоволення моєю негативною реакцією і писали, що мають причини вважати публікацію Мельниченка важливою. Я відповіла, що моя реакція не є негативною, а містить конкретні запитання та аргументи, чому вони цього разу не продемонстрували притаманного їм критичного мислення, і що я не єдина, хто так вважає.
Водночас ми з Валерієм, Володею та Сашею вирішили об’єднати наші реакції в одному більшому листі до The Economist. Ми надіслали його, але вони проігнорували, попри те, що Островський написав ще одну статтю, яка лише посилювала гіперболізовану платформу, яку вони створили для цієї кремлівської спецоперації. Натомість Валерій подав нашого листа до The National Interest, і добре, що ті його опублікували», — розповіла Попович.
«Детектор медіа» звернувся до пресслужби The Economist і очікує на відповідь.
У своїй статті українські експерти наголосили, що нещодавнє інтерв’ю Мельниченка, присвячене майбутньому Росії, по суті, перефразовує тези Володимира Путіна.
Російський олігарх у своїй колонці не згадав про війну Росії проти України, російські злочини проти цивільного населення чи необхідність припинення агресії. Він констатував як факт, що «бойові дії тривають на українській землі», хоча Україна здійснила наземну операцію в Курській області Росії у 2024–2025 роках, а удари досягли нафтопереробного заводу в Омську та московського нафтопереробного заводу в Капотні.
Крім того, як зазначають експерти, Мельниченко приписав «західному дискурсу» мету знищення російського суверенітету, не надавши жодних доказів. Він також замінив фактично проголошену Росією мету — підкорення України — на більш абстрактну й прийнятну: прагнення Росії стати суб’єктом, а не об’єктом європейської політики.
«Структура аргументації проста: будь-який тиск на Росію призведе до катастрофи, будь-яка альтернатива Путіну буде гіршою, будь-яке правосуддя буде небезпечним. Це не аналіз. Це шантаж, висловлений академічною мовою», — наголосили автори статті.
Вони також підкреслили, що The Economist не спростував на своїх сторінках жодної з маніпуляцій Мельниченка. Додатково, статтю було проілюстровано фотографіями олігарха біля двох білих собак. «Це людина, чиї заводи постачають аміак, що використовується в боєприпасах, які вбивають українських мирних жителів. Цей естетичний вибір далеко не нейтральний. Він нормалізує та гуманізує саме так, як вимагає Кремль», — написали українські експерти.
На їхню думку, стаття в The Economist мала на меті приховати існування альтернативних сценаріїв та залякати майбутніми загрозами, такими як ескалація війни, залежність Росії від Китаю, ядерний шантаж, сплеск агресивного шовінізму та майбутня непередбачуваність, які, насправді, вже матеріалізувалися.
«Ми глибоко шкодуємо, що сторінки шанованого видання стали платформою для таких маніпуляцій — маніпуляцій, які легко розпізнають ті, хто мав безпосередній досвід спілкування з Москвою.
Ми просимо The Economist надати українським авторам еквівалентний простір — не в розділі листів до редактора, а у форматі, пропорційному до того, що було надано Мельниченку. Це не прохання про послугу. Це вимога редакційної послідовності», — додали українські експерти.