В Україні постає традиція військової літератури – письменниця та військовослужбовець Ексклюзив 07.03.2026 13:12 Укрінформ Сьогоднішня українська поезія стає «поезією засвідчення», що закарбовує дійсний досвід війни, сприяє збереженню згадок про товаришів і передає неповторний досвід України в герці за волю.
Про це у бесіді з Укрінформом повідомила поетка, бойовий медик і розвідниця, удостоєна Національної премії України імені Тараса Шевченка Ярина Чорногуз.
“У моїх трьох поетичних збірках, зокрема в другій і третій, те, що я створюю, – це, мабуть, поезія засвідчення. Поезія засвідчення мене як воїна, що була майже на всіх відтинках фронту, пройшла зі своїм підрозділом чимало бойових завдань, спостерігала втрати і те, як війна змінює розуміння основоположних речей – смерті, кохання, втрати. Поезія допомагає зафіксувати згадку про побратимів, військовий досвід, досвід змагання за волю”, – відзначила Чорногуз.
Поетеса додала, що передова українська поезія викликає неабиякий інтерес за кордоном. За її словами, під час виступів у європейських державах закордонна авдиторія сприймає українські поетичні твори про війну як глибоку та важливу літературу.
«Для іноземців українська фронтова поезія – це дуже потужна література, тому що вона говорить про реальний досвід битви за волю. У спокійний час поезія для багатьох є нішевим жанром, але тексти, написані під час війни, вони відчувають набагато сильніше та глибше”, – пояснила Чорногуз.
Поетеса підкреслила, що в Україні формується традиція комбатантської літератури, і впевнена в особливій важливості такої творчості. Оповідання, вірші, щоденники оборонців України сприяють усвідомленню деталей, життя на передовій, глибокої сутності боротьби українців.
“Я завжди підтримую всіх ветеранів, і тих, хто повернувся з полону, писати й залишати свідоцтва про те, що вони пережили. Це всеосяжний досвід змагання за волю, якого не має жодна інша країна в сучасному світі. Дуже важливо, щоб військові писали, занотовували свій досвід і залишали свідчення. Насамперед для збереження культури герцю за демократію у світі”, – зауважила Ярина Чорногуз.
Удостоєна Національної премії України імені Тараса Шевченка підкреслила, що повномасштабна війна змінила українське мистецтво і зробила його більш зрілим та відвертим.
“Українське мистецтво стало більш змужнілим і усвідомленим, відійшло від постколоніальних наративів, які були до війни… Українська поезія почала висловлюватися власним голосом. Мова поезії стала прямою і щирою, піднімає теми, які раніше через постколоніальний бекграунд замовчували – про травму, тілесність, кохання”, – підкреслила Чорногуз.
Захисниця України акцентувала увагу на питанні повернення військових і готовність суспільства ставитися до їхнього досвіду з розумінням.
“Стереотип про те, що військові повертаються неадекватними, – це російська дезінформація. Найчастіше люди після фронту стають навпаки дуже ранимими і потребують чуйності з боку суспільства. Цивільні мають бути готовими приймати ветеранів, вислуховувати їх і виявляти емпатію, брати на роботу, працювати поруч в одному колективі”, – наголосила Чорногуз.
Зі слів бойового медика, розвідниці та операторки БПЛА, фронтовий досвід формує нове розуміння світу і змушує по-іншому осмислювати речі, про які йдеться у філософії та класичній літературі.
“Фронт – це місце, де людина повертається до базового виживання і пізнає світ заново через постійну загрозу життю. Багато речей, про які говорять філософи чи класичні твори, ти починаєш розуміти по-справжньому саме там”, – зазначила поетеса.
Ярина Чорногуз була парамедикинею-волонтеркою у медичному добровольчому батальйоні “Госпітальєри” у 2019 році, з 2020 року перебуває на службі за контрактом у морській піхоті. Від 2021 року служила бойовою медикинею і розвідницею у 140-у окремому розвідувальному батальйоні морської піхоти. Зараз – операторка БПЛА-бомберів і камікадзе у тому ж підрозділі.
Фото Укрінформу можна придбати тут
Література Україна Військові Війна з Росією Поет