У Івано-Франківську триває фінальний етап культурної ініціативи «Тисячовесна». Держава спрямувала на створення контенту 4 мільярди гривень. Наприкінці тижня будуть визначені переможці, кількість яких залежатиме від проєктів та бюджетів, що наберуть найбільшу кількість голосів експертів. Саме вони першочергово отримають фінансування. Якщо ж грошей вистачить на проєкти, які набрали менше голосів, вони теж потраплять до списку переможців. Їх оголосять 16 серпня.
Президент Володимир Зеленський у своєму виступі 13 серпня повідомив, що «Тисячовесна» проводитиметься щорічно, і її результати стануть відчутними за 5—10 років. Планується, що фінансування ініціативи лише зростатиме. Тому зараз представники профільних установ думають над продовженням проєкту. Про це зокрема говорили під час дискусії «Пріоритети державної культурної політики».
Ризики «Тисячовесни»
Представники Міністерства культури та Офісу президента задоволені першими результатами проєкту «Тисячовесна», ініціатором якого був Володимир Зеленський. Олена Ковальська, заступниця керівника Офісу Президента України, висловила радість, що в Україні є команди, здатні реалізовувати «космічні» проєкти: «Коли рік тому президент описав своє бачення не лише конкурсу, а й цього фінального івенту, мені тоді здавалося, що це космос. І що це зробити дуже складно».
Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що не відвідує пітчинги «Тисячовесни», аби уникнути звинувачень у фаворитизмі. Водночас він задоволений нетворкінгом, який дозволив зібрати творчих людей з усієї країни. «Тисячовесна» надала можливість мислити ширше, ніж до повномасштабної війни, і подавати проєкти, які раніше не проходили через обмеження інших пітчингів.
Водночас Микита Потураєв наголосив на потенційних ризиках проєкту, назвавши його «роздоріжжям» для культури. «“Тисячовесна» може з’їсти у культурі все, що не є “Тисячовесною»», — попередив він.
У коментарі «Детектору медіа» він додав, що його турбує пріоритетне фінансування «Тисячовесни» за рахунок інших інституцій: «А що тоді робити іншим інституціям? Що вони фінансуватимуть, які в них лишаться проєкти? У цьому році це не так. Дисбаланс є. Але інституції існують і вони роблять свої проєкти. Але цей дисбаланс потрібно ще більше виправляти у бюджеті наступного року. І розглядати “Тисячовесну” не як аналог Держкіно й інших інституцій, а як інтегральний проєкт».
Микита Потураєв вважає, що будь-яка інституція, яку може «з’їсти» ця ініціатива, буде втратою.
«Зараз інституції не вбудовані у структуру “Тисячовесни”, вони співпрацюють із проєктом на різних рівнях. Але вони мають бути вбудовані у “Тисячовесну”. Тому, як на мене, її перспектива — щоб вона стала головним інтегральним, щорічним заходом, який об’єднуватиме всі сектори культури. Але при цьому культура не буде існувати заради “Тисячовесни”», — резюмував він під час дискусії. Він також додав, що профільний комітет ВР всіляко сприятиме цьому, але боротиметься за створення збалансованої системи фінансування інституцій і проєкту під час формування бюджету.
Юридичний статус «Тисячовесни»
Олена Ковальська зазначила, що «Тисячовесна» має підсилювати державу, для чого їй необхідні довгостроковість та власний юридичний статус. «Вона повинна бути синхронізована з іншими законами. Наприклад, закон про кінематографію був підписаний, коли “Тисячовесна” була в розробці, але там багато ініціатив, які могли бути імплементовані для її учасників. Програма має існувати як Шевченківська премія, якій уже 65 років», — наголосила вона.
На запитання «Детектора медіа» щодо кроків Офісу президента для надання проєкту юридичного статусу, Ковальська відповіла, що це передбачає закріплення через документи Кабміну та закони. «І воно має бути синхронізованим з чинним законодавством. Це робота парламенту, міністерства й Офісу президента. У тому сенсі, щоб ініціатива президента, те, які сенси президент закладав у цю програму, не були втрачені у рамках цієї бюрократичної та юридичної роботи».
Бюджети на культуру
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарних питань, міністерка культури України Тетяна Бережна, як і Микита Потураєв, наголосила на важливості збереження діючих інституцій. За її словами, «Тисячовесна» є швидкою реакцією на потребу в українському контенті для протистояння Росії в інформаційній війні. Тому, на її думку, необхідно збільшувати бюджети культурних інституцій.
«Нагадаємо, у нинішньому бюджеті Держкіно має 128 мільйонів гривень, а Український культурний фонд — близько 300 мільйонів гривень. І, звісно, у пропозиціях на наступний рік всі бюджети збільшені. Ми готові до діалогу з народними депутатами», — зазначила Тетяна Бережна, додавши, що бюджети є найбільшим викликом для культури.
«Якщо порівняти бюджет міністерства культури та міністерств освіти чи соціальної політики, охорони здоров’я, то це буде показово. У нас на цей рік було 14 мільярдів гривень, а, до прикладу, бюджет міністерства освіти — 300 мільярдів гривень. Такі ж бюджети в інших гуманітарних міністерствах. Але сьогодні президент мав гарну розмову з культурною спільнотою і йшлося про запит на “Тисячовесну”. З огляду на кількість поданих заявок — це запит майже на 16 мільярдів гривень», — додала Тетяна Бережна. Вона переконана, що на цей запит має знайтися пропозиція у розподілі бюджету.
Ключові виклики та пріоритети у сфері культури
Окрім фінансування, Тетяна Бережна вважає основним викликом видимість української культури у світі. Вона наголосила, що культурний продукт, який створюється в межах «Тисячовесни», має бути експортно орієнтованим, хоча побудова екосистеми поширення українського контенту за кордон — непросте завдання.
Ще одним викликом є люди, адже саме вони продукують ідеї. Тому міністерка вважає важливим підвищення зарплат у цій сфері та створення нових робочих місць. Вона згадала про атаки Росії на склади книг у Харкові, підкресливши, що «коли ми розуміємо, що таке культура в широкому сенсі слова, — розуміємо, чому її потрібно захищати».
Олена Ковальська погодилася, що одним із ключових пріоритетів має бути культурна дипломатія. Також вона виділила необхідність осучаснювати менеджмент культурних організацій та спрямованість на молодь і дітей.
Микита Потураєв, говорячи про пріоритети Комітету з гуманітарної політики, лаконічно зазначив: «У нас усе просто — ми маємо відстояти гроші. Це пріоритет номер один».