Росія завдала найсерйозніших руйнувань культурним об’єктам у столиці від початку повномасштабного вторгнення. Наразі зафіксовано пошкодження щонайменше 14 культурних установ та пам’яток у Києві, хоча дані все ще перевіряються.
Як інформує Укрінформ, про це під час телевізійного ефіру заявила віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики України, міністерка культури України Тетяна Бережна.
«Ми можемо однозначно констатувати, що це найбільш масштабні руйнування культурних закладів Києва за період повномасштабної війни. Ми продовжуємо документувати наслідки російських атак та отримувати повідомлення про пошкодження. На даний момент Міністерство культури отримало інформацію про пошкодження принаймні 14 культурних інституцій та пам’яток у столиці, проте, повторюю, дані уточнюються», – зазначила Бережна.
Вона повідомила, що будівля Національного художнього музею України зазнала значних ушкоджень, але, на щастя, колекція та співробітники музею не постраждали. Також дуже сильно пошкоджено Національний музей «Чорнобиль», де знищено майже 40% експозиції.
У Києві ліквідовують наслідки масованої атаки РФ 24 травня / Фото: Кирило Чуботін. Укрінформ 1 / 10
«Щодо інших об’єктів та інституцій, то це Театр Франка, Національна музична академія України (наша консерваторія), Національна філармонія України, Київська мала опера, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, що розташована на Поштовій площі, Київська опера – це муніципальний заклад, а також Інститут літератури. Крім того, Контрактовий дім, Поштова станція та Житній ринок», – перерахувала Бережна.
Вона додала, що все це свідчить про продовження Росією цілеспрямованих атак на українську культуру, пам’ять та ідентичність.
Бережна наголосила на надзвичайній важливості оцифрування музейних колекцій. Міністерство культури активно працює над програмами цифровізації, що дозволить відтворювати експонати у разі їх втрати або, у випадку викрадення росіянами, сприятиме їх поверненню через Інтерпол.
Водночас вона зазначила, що на жаль, на сьогодні оцифровано незначний відсоток, оскільки робота з міжнародними партнерами, які надають програми з оцифрування, тільки розпочалася.
«Ми залучаємо штучний інтелект для цього процесу. Але надзвичайно важливо відзначити, що ми дуже вдячні тим директорам музеїв, які, передбачаючи можливу окупацію, вивезли паперові книги, архівні музейні документи. Ми будемо їх оцифровувати та документувати, що було викрадено», – розповіла Бережна.
Вона уточнила, що ступінь оцифрування відрізняється у державних та комунальних музеях.
Вона нагадала, що Мінкульт спільно з урядом запровадив порядок евакуації музейних предметів під час воєнного стану. Це чіткі правила, які визначають відповідальних осіб, їхні дії та процедури в разі загрози спадщині та музейним експонатам.
«З одного боку, це дуже складне питання, адже кожен власник, кожен директор музею прагне якнайдовше зберегти музейні експонати, за які він несе відповідальність, яким присвятив усе своє життя і які зберігаються в його музеї. Проте ми розуміємо, що якщо об’єкт знаходиться за 50 км від лінії фронту, це вже зона обов’язкової евакуації музейних предметів. Відповідно, на сьогоднішній день вже евакуйовано понад 700 000 музейних предметів з прифронтових територій», – повідомила міністерка.
За її словами, триває співпраця з міжнародними партнерами щодо створення сучасних сховищ та надання підтримки музеям, які приймають евакуйовані колекції.
Робота рятувальників після російського удару по Києву 24 травня Фото: ДСНС 1 / 9
