Реконструкція фрески з ритуалом поклоніння вогню. © Майкл Шенкар та Марія Жерве. Зображення жерців перед вівтарем вогню є першим, виявленим поза похоронним контекстом.
Під час археологічних досліджень у Королівському палаці Санджар-Шар, на схід від сучасного Пенджикента в Таджикистані, у 2022-2023 роках було знайдено унікальний настінний розпис. На ньому зображено процесію жерців, що прямують до стаціонарного вівтаря вогню, повідомляє Phys .
Сцену проаналізував доктор Майкл Шенкар разом із Шарофом Курбановим та Абдурахмоном Пулотовим. Результати дослідження опубліковані в журналі Antiquity .
Палац Санджар-Шар, з якого походить ця знахідка, був збудований согдійцями приблизно у V столітті нашої ери за 12 км на схід від Панджикента. Пізніше, за правління намісника Омейядів Насра ібн Сайяра, поселення перетворилося на міський центр. Археологи вважають, що монументальний комплекс у західній частині міста був резиденцією останнього правителя Панджикента.
Согдійці — стародавній народ, який жив на території сучасних Таджикистану та Узбекистану, відомий своєю ключовою роллю в торгівлі на Шовковому шляху та монументальними настінними розписами. Їхні міста-держави характеризувалися розгалуженими торговельними мережами та високим рівнем самоврядування.
Як і в інших палацах регіону, планування будівлі в Санджар-Шарі включало асиметрично розташовані приймальні зали навколо Т-подібного коридору. Усередині було виявлено численні знахідки, що підтверджують елітний статус мешканців, зокрема китайські дзеркала та позолочені пряжки для ременів.
Також відомо, що будівля була знищена пожежею у третій чверті VIII століття. Пізніше її приміщення було розділено на невеликі господарські приміщення, і поселення продовжувало існувати до раннього саманідського періоду (819-900 рр. н. е.).
Серед фрагментів фресок, виявлених у палаці, були сцена полювання, залишки можливої бойової композиції з вершниками та демонічними фігурами, а також зображення блакитної квітки лотоса. Однак найціннішою знахідкою стали 30 фрагментів картини, що зображує процесію чотирьох жерців та дитини, що рухається до вогняного вівтаря.
Знайдено фрагменти картини, що зображує ритуал поклоніння вогню. Майкл Шенкар та Марія Джервейс
Раніше такі сцени були відомі лише з похоронних контекстів, здебільшого в оссуаріях, місцях для зберігання кісток померлих, і зазвичай у них брали участь не більше двох жерців. На знайденій фресці перший жерець стоїть на колінах перед вівтарем і підносить менший вівтар до більшого – жест, який часто зустрічається в согдійському мистецтві як символ піднесення ладану. Третій жерець зображений у падамі – спеціальному мундштуку, який зороастрійські жерці досі використовують, щоб запобігти потраплянню свого дихання у священний вогонь.
Друга фігура, можливо, також мала падам, але відрізняється іншим елементом – стрічкою на потилиці. За словами доктора Шенкара, цей мотив традиційно асоціюється з божественними або царськими образами, і його присутність у релігійному контексті залишається неясною.
Під час розкопок у стародавньому місті Триполіс на заході Туреччини археологи виявили унікальну римську віллу IV століття нашої ери, яка свідчить про високий статус її власників. Окрім великих розмірів — понад 1500 кв. м — вілла містила рідкісний для внутрішніх регіонів рибний ставок, який був символом розкоші, а також добре збережені фрески.
