“`html
Опера Дмитра Бортнянського «Креонт» буде представлена у країнах Європи 14.01.2026 18:05 Укрінформ Розпочинається міжнародний задум щодо популяризації в європейських державах опери «Креонт» від українського митця Дмитра Бортнянського, що є суттєвим елементом культурної дипломатії.
Про це повідомлялось у ході дискусії за круглим столом в Укрінформі, де зустрілись учасники прем’єрного показу віднайденої першої опери Бортнянського, а також державні та суспільні діячі з України та Європи.
«Просування цього витвору мистецтва європейської класики у світі я розглядаю як своє призначення», – зауважив творець проєкту, Артист ЮНЕСКО в імʼя миру, керівник Національної опери Герман Макаренко.
Він акцентував, що вперше оперу було поставлено в Італії 250 років тому, але згодом нотні записи було загублено. На початку 2000-х років їх виявили в Європі росіяни, і вже під час повномасштабної агресії Росії в Україні несподівано вирішили реалізувати цей твір у Європі.
«Для нас було ключовим повернути європейській культурі Дмитра Бортнянського – українського обдарування з польським корінням. Вдалося зібрати з усієї країни артистів, ми їх назвали оперною командою України… Ми знайшли оперний театр у Чернівцях, який майже ідентично відтворює барокову сцену італійського театру 1770-х років, де відбулась премʼєра за життя творця. Наша, українська премʼєра, відбулася у жовтні 2025 року в Чернівцях і викликала відгук у міжнародному просторі. Ми маємо на меті показати цей твір європейської класики в театрах Європи як спільний культурний скарб», – поділився Макаренко.
Керівник зазначив, що це вже шостий його міжнародний задум, який отримав підтримку ЮНЕСКО, що є свідченням високого визнання української музичної традиції.
Заступник генерального директора ЮНЕСКО з культурних питань Ернесто Оттоне у зверненні до учасників дискусії за круглим столом відзначив, що відродження «Креонта» дало можливість нам знову відкрити цю культурну коштовність. «Для ЮНЕСКО велика честь надати покровительство проєкту, що надало змогу цьому шедевру знову звучати зі сцени… Мистецтво має здатність сприяти діалогу та миру, і ЮНЕСКО продовжує бути глибоко відданою справі збереження та охорони культурної спадщини», – зауважив він.
Згідно зі словами директора департаменту міжнародних організацій МЗС Сергія Дворника, культурна дипломатія особливо важлива під час війни, коли Росія намагається зруйнувати українську ідентичність.
«Це саме той випадок, коли повернення одного твору означає відкриття цілої традиції. Ми в МЗС впевнені, що міжнародне турне цієї опери стане значущою мистецькою подією та потужним дипломатичним актом популяризації нашої культури, нашої ідентичності», – підкреслив дипломат.
На його думку, повернення світові «Креонта» як українського продукту – це відтворення його істинного історичного контексту, і проєкт «є саме тією ініціативою, яка демонструє силу нашої дипломатії, стає вагомим аргументом у глобальній бесіді про цінності, які підтримує наша держава».
Британсько-американський автор і телеведучий Марсель Реймонд Теру відзначив унікальну роль української культури. «Для мене як людини, яка тривалий час вивчала колишній Радянський Союз, є очевидним, що нас, на жаль, постійно переконували, що Україна була «молодшим братом» російської культури. А перегляд вистави опери «Креонт» дозволили мені оцінити значущість українського композитора, неповторність і самобутність української культури», – зауважив автор.
Засновник австрійського видання OPERN NEWS Стефан Буріанек зауважив, що ресурс систематично інформує про російську культурну пропаганду та її представників на Заході. «І це непросто, оскільки я щодня бачу, наскільки міцними є російські культурні мережі тут, особливо в Австрії та Італії», – відзначив він.
Буріанек переконаний, що на суспільну думку на Заході значно впливає «м’яка сила культури». Згідно з його словами, росіяни змогли прищепити свою культуру багатьом людям в Австрії, які вважають її «незамінною, чимось, що вони не хочуть втрачати», а фактично ці твори не мають жодного відношення до Росії.
Рецензент з Німеччини Віллі Патцельт розповів, що не зміг потрапити на премʼєру «Креонта» в Чернівцях, оскільки саме тоді російські дрони паралізували аеропорт Мюнхена, і це також показово. Згідно з його словами, і Німеччина, і Україна є частиною Європи, а культура є одним із найбільших джерел цінностей, які нас обʼєднують.
«Креонт» є надзвичайно європейським твором, створеним українським композитором в Італії, пронизаним духом епохи Просвітництва. Тому я вважаю, що важливо привезти цей твір до Європи – до решти Європи! – і продемонструвати його. Акцентування уваги на українському мистецтві в Європі розкаже, що саме ми захищаємо, які цінності захищає Україна, яке значення має свобода від ідеї тоталітарного та диктаторського способу життя», – зауважив німецький експерт.
Як повідомляв Укрінформ, українська прем’єра опери «Креонт» відбулася 3 жовтня 2025 року в Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської. Задум, ініційований Германом Макаренком, отримав патронат ЮНЕСКО – як на сценічну постановку, так і загалом на його втілення, а також покровительство від Європа Ностра – організації, яка займається популяризацією та захистом культурної спадщини Європи. Підтримали задум Міністерство закордонних справ України, Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, громади Буковини. Головним інформаційним партнером задуму став Укрінформ.
Європа Музика Опера Мистецтво “`