Головний залізничний вокзал Львова — одна з найвідоміших архітектурних споруд міста та місце, з якого для багатьох починається знайомство з ним. За понад 160 років він пережив кілька перебудов, пожежі, руйнування під час воєн і масштабні оновлення. Тут зустрічали перші потяги, змінювалися покоління пасажирів, а сама будівля стала важливою частиною історії Львова.
Вокзал на площі Двірцевій має чимало цікавих особливостей: від історії появи залізниці в Галичині до скульптур на фасаді та модернізації напередодні Євро-2012. 032 у рамках спецпроєкту «Історія старого Львова та Львівщини» розповідає десять цікавих фактів про залізничні ворота Львова.
1. Перший залізничний вокзал на території сучасної України
Історія залізничного сполучення Львова розпочалася ще в середині XIX століття. У 1841 році затвердили державну програму розвитку залізниць у Галичині, а згодом розпочали будівництво колії, яка мала з’єднати Львів із Перемишлем та іншими європейськими містами.
Перший вокзал звели у 1858–1861 роках. Він був значно скромнішим за сучасну споруду, яка з’явилася на його місці на початку XX століття. Львів став першим містом на території сучасної України, яке отримало залізничне сполучення
2. Перший потяг прибув до Львова у 1861 році
4 листопада 1861 року до Львова з Перемишля прибув перший пасажирський потяг. Він складався з паротяга, двох пасажирських вагонів і чотирьох платформ, за даними історичних описів.
Ця подія стала важливою віхою для розвитку міста. Залізниця відкрила нові можливості для торгівлі, подорожей і сполучення з іншими європейськими центрами. Згодом залізничні маршрути продовжили до Чернівців, Бродів, Тернополя та Підволочиськ
3. Сучасну будівлю вокзалу спорудили на початку XX століття
Наприкінці XIX століття старий вокзал уже не міг належно обслуговувати зростаючий пасажиропотік. Тому вирішили звести нову будівлю на тому самому місці.
Проєкт розробив архітектор Владислав Садловський, а до будівництва долучилися відомі львівські фахівці, зокрема Іван Левинський, Альфред Захаревич та інші архітектори й інженери. Роботи тривали на межі XIX–XX століть, а урочисте відкриття нового вокзалу відбулося 26 березня 1904 року.
4. Вокзал був одним із найсучасніших у Європі
На початку XX століття львівський вокзал вирізнявся не лише монументальною архітектурою, а й технічними рішеннями. Під час будівництва використовували залізобетонні та металеві конструкції, облаштували електричне освітлення, вентиляцію й центральне опалення.
За даними Управління охорони історичного середовища Львова, у будівлі встановили близько 70 годинників, які працювали із центральним керуванням. Для свого часу це було важливим елементом організації роботи великого транспортного вузла.
5. Архітектура вокзалу поєднує сецесію та неоренесанс
Будівля вокзалу є характерним прикладом архітектури початку XX століття. У її оформленні поєднали сецесію — стиль, відомий також як модерн, — з елементами неоренесансу.
Особливу увагу привертає центральний вхід із великою банею, симетричні бічні частини споруди та декоративні деталі фасаду. Інтер’єри залів очікування також мали індивідуальне художнє оформлення. Над ними працювали, зокрема, Альфред Захаревич і Тадей Обмінський
6. Скульптури на фасаді розповідають про місто та його розвиток
Фасад вокзалу прикрашають скульптурні композиції, які мають символічне значення. Алегоричні фігури «Торгівля» та «Промисловість» створив скульптор Антоній Попель. Композицію над центральним входом виконав Петро Війтович.
Ці скульптури не просто доповнюють архітектуру: вони відображають уявлення про Львів як важливий торгівельний і промисловий центр. Завдяки їм фасад вокзалу став упізнаваною частиною міського образу.
7. Металеве перекриття над коліями має окрему історію
Одна з найцікавіших частин вокзального комплексу — дебаркадер, тобто конструкція, яка накриває перони та колії. Його спроєктували для захисту пасажирів і залізничної інфраструктури від опадів. Дебаркадер збудували у 1903 році під керівництвом Людвіка Вєжбіцького.
Дахи над п’ятьма перонами, розрахованими на малі австрійські вагони, не могли вмістити сучасних довгих потягів, і у 2000 р. скляне покриття поміняли на легкий і теплостійкий ліксан.
Металеві елементи конструкції виготовляли за межами Львова, зокрема на підприємствах Моравської Острави. У 2000–2001 роках перекриття над перонами реставрували. Це дало змогу зберегти важливу частину історичного комплексу, пристосовуючи її до потреб сучасної залізниці.
8. Вокзал неодноразово потерпав від воєн
За свою історію львівський вокзал пережив кілька періодів руйнувань. У 1915 році будівлю пошкодила пожежа, а під час польсько-української війни 1918–1919 років вона зазнала значних ушкоджень. Руйнування були й на початку Другої світової війни.
Після війни вокзал відновлювали та реконструювали, змінюючи частину інтер’єрів і втрачаючи окремі декоративні елементи. Повне повоєнне відновлення завершили у 1957 році. Попри ці випробування, споруда зберегла основні риси свого архітектурного задуму.
9. До вокзалу ще наприкінці XIX століття можна було доїхати трамваєм
Залізничний вокзал від початку був важливим транспортним вузлом, тому місто поступово розвивало сполучення з ним. У 1894 році трамвайну лінію продовжили до площі Двірцевої.
На старих поштівках можна побачити, як виглядала площа перед вокзалом понад століття тому: трамвайні колії підходили безпосередньо до входу, а перед будівлею були квітники та фонтан. Таким чином, поєднання залізничного й міського транспорту було частиною львівського життя ще задовго до появи сучасних транспортних пересадок.
10. До Євро-2012 вокзал і в 2020 році площу перед ним модернізували
Ще одним важливим етапом в історії вокзалу стала підготовка Львова до чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Тоді оновили вокзальну інфраструктуру, а до Львова з Києва почав курсувати швидкісний поїзд «Інтерсіті+».
Наступні зміни торкнулися площі Двірцевої. У 2019–2020 роках її комплексно реконструювали: упорядкували рух транспорту, оновили трамвайне розворотне кільце, облаштували зони очікування, висадили дерева та встановили фонтан.
У 2020 році також оновили архітектурне освітлення будівлі вокзалу. Завдяки цим змінам історична споруда отримала сучасніше транспортне оточення, зберігши при цьому своє значення для архітектурної спадщини Львова.
За даними порталу: www.032.ua