© depositphotos/daboost Твори виявили у ізраїльської пенсіонерки, але атрибуція залишається під сумнівом.
Національний музей сучасного мистецтва Румунії в Бухаресті презентував три картини, які раніше не були відомі публіці й атрибутуються українському авангардисту Казимиру Малевичу. У разі підтвердження їхнього походження вартість творів може сягнути понад 160 мільйонів доларів. Однак музей зазначає, що не гарантує авторство й називає експозицію “кураторським дослідом”, згідно BBC.
За інформацією ізраїльського підприємця Яніва Коена, полотна довгий час зберігалися у його родини. Під час переїзду у 2023 році їх знайшли під матрацем його тещі, пенсіонерки Єви Левандо. Вона успадкувала роботи від батька-одесита, який, за твердженнями, придбав одну картину, а дві інші отримав як платню за бухгалтерські послуги. У 1990 році Левандо вивезла твори до Ізраїлю.
Картини – “Супрематична композиція із зеленим та чорним прямокутником” (1918), “Кубофутуристична композиція” (1912-13) та “Супрематична композиція з Червоною площею та зеленим трикутником” (1915-16) – експонуються в Бухаресті до кінця серпня. Виставку профінансувала стоматологічна клініка, яка належить Коену.
Однак фахівці ставлять під сумнів атрибуцію. Українсько-американський дослідник Костянтин Акінша зауважив, що жоден із цих творів не з’являвся на виставках, у архівах чи фотографіях за життя митця. Він також наголосив, що у записах Малевича відсутні згадки про приватні продажі після 1917 року. Коен, зі свого боку, пояснює відсутність документів цензурою модернізму за сталінського режиму.
Для підкріплення своїх тверджень Коен надав висновки київського мистецтвознавця Дмитра Горбачова, який визнав полотна “видатними зразками” стилістики Малевича. Проте раніше висновки Горбачова вже викликали суперечки: одну з картин, яку він ідентифікував як оригінал, пізніше вилучили з музею Альбертіна у Відні через підозру у підробці. Аукціонні доми Sotheby’s та Christie’s, з якими, за словами Горбачова, він співпрацював, офіційно відмежувалися від нього.
Дослідження паризьких та німецьких лабораторій підтвердили відповідність пігментів епосі Малевича, але цього недостатньо для атрибуції. Раніше звіти цих же лабораторій супроводжували дві картини-фальшивки. Представники обох установ заявили, що їхні аналізи не є підтвердженням авторства.
Горбачов наполягає на автентичності робіт, оцінюючи їх у 160-190 мільйонів доларів. Коен запевняє, що не планує їх продавати. Проте BBC оприлюднила листування, де картини пропонувалися як застава для кредиту. Підприємець заперечує це, посилаючись на свої доходи від криптовалют.
Музей у Бухаресті підкреслює, що не має повноважень для верифікації авторства й керується лише документами власника. Також зазначено, що експозиція “не є офіційним підтвердженням походження творів”.
Акінша наголошує, що сумнівні роботи Малевича – це “лише видима частина айсберга”: “Ринок наводнений тисячами підробок модернізму”. Консультант Sotheby’s Рето Барметтлер додав, що справжні авангардні шедеври завжди мають перевірений провенанс та виставкову історію, чого не вистачає представленим роботам.
Нещодавно до Держреєстру національного культурного надбання додали 11 унікальних об’єктів, включно з роботою Малевича “Супрематизм-65” – ключовим прикладом його новаторського стилю, започаткованого 1915 року.
