Зведення з інформаційної війни за 5-11 вересня 2026 р.: настрої українців у соцмережах
ГО CAT-UA провела дослідження новин та емоцій, що домінували в українському інфопросторі протягом 5-11 вересня 2026 року. Згідно з результатами, індекс настроїв у соціальних мережах значно погіршився, сягнувши позначки мінус 32 (порівняно з мінус 34 минулого тижня). Частка позитивних новин становила 19%, негативних – 50%, а неоднозначних – 31%.
Минулого тижня настрої української спільноти в соціальних мережах формувалися навколо таких тем: експертні та військові прогнози щодо подальшого перебігу протистояння, позитивні новини про ураження важливих об’єктів РФ, обговорення візитів американських посадовців та заяв про можливі переговори, а також занепокоєння через знищення складів із ліками та атаки на пасажирські потяги.
Серед хороших новин: просування на фронті, успішні удари по території ворога (Саратовщина, ЯНАО, Дагестан, Сочі), авіатроща над Курщиною, ураження російських кораблів у Чорному морі, звільнення Лиманського виступу, приєднання Канади до проєкту «Фрея», презентація українського проєкту «Ай-Петрі», скасування застарілих наказів ЗСУ, досягнення позначки у півтора мільйона ліквідованих окупантів, презентація зенітно-ракетного комплексу «Корал».
Серед поганих новин: обстріли українських населених пунктів, жертви серед цивільного населення (у ТЦ Павлограда та Сумах, на АЗС у Києві), ядерні погрози з боку РФ, реакція на інцидент у Молдові, вичерпання запасів ракет, критика фігурантів операції «Карфаген», заява Лаврова про наміри Росії зробити з України буферну зону, повідомлення Пентагону про можливість затягування війни, конфлікт між СБУ та ГУР, проблеми з кол-центрами, згадка Ірини Мудрої.
Неоднозначні повідомлення стосувалися: поступової втрати Росією потенціалу для ведення війни, перспектив переговорів, наслідків візиту Віткоффа до України, розмови Путіна з Трампом, можливості зустрічі Трампа і Зеленського, позиції Китаю, інформації про іноземні паспорти родичів російських посадовців, підготовки Німеччини до диверсій, а також легалізації порно для поповнення бюджету.
Обговорення перемир’я: гнів, надія та втома
Дискусії навколо ініційованого США перемир’я в соціальних мережах були вкрай хаотичними. З одного боку, поширювалися заяви українського президента, повідомлення про готовність України утриматися від ударів по Росії та звіти Сил безпілотних систем про відсутність нічних ударів по російській території. З іншого – висловлювався гнів щодо несхильності Росії дотримуватися перемир’я. Спостерігалася певна надія на те, що перемир’я триватиме хоча б кілька днів, і Київ не буде обстрілюватися, принаймні, доки там перебувають представники США. Сам візит американських посланців до Києва став окремою подією, хоч і сприймався беземоційно, зокрема обіцянки завершити війну до зими.
Візит американських посланців до Москви викликав хвилю гніву, як і заяви Трампа про те, що Путін не нападатиме на країни НАТО. Також гнівні відгуки отримали заяви Юрія Ушакова, який від імені учасників зустрічі транслював тези про «усунення першопричин конфлікту» та успіхи РФ на фронті.
Корупція витісняє інші теми
Відставка генпрокурора Руслана Кравченка сприймалася доволі спокійно, а деякі коментатори навіть стали на його бік, звинувачуючи антикорупційні органи у співпраці з ворогом. Проте загальний негатив зосередився на фігурантах справи «Карфаген» (С.Кропива, Є.Івахненко), згадувалися також Ірина Мудра та Максим Микитась. Помітним стало риторичне питання щодо обізнаності Зеленського з рівнем корупції в його оточенні. Обговорювалася стаття NYT про українську корупцію, яка послаблює обороноздатність країни. Раніше також було помічено допис Тамари Горіха Зерня про небезпеку перебування в Києві, де дрон серед білого дня влучив у будинок СБУ. На тлі цього, зокрема, висловлювалися звинувачення на адресу влади щодо недостатнього захисту Києва та поганої підготовки до війни.
Повітряні тривоги та адаптація суспільства
Після завершення триденного перемир’я знову з’явилися повідомлення про удари по різних регіонах та Києву. Особливий шок викликав обстріл ТРЦ у Сумах, який призвів до загибелі людей. Також у фокусі уваги були влучання в багатоповерхівку в Києві (одна загибла) та пункт пропуску «Старокозаче» (двоє загиблих). Коли локальні та моніторингові пабліки почали розділяти повітряні тривоги на «жовтий» та «червоний» рівні небезпеки, привернула увагу заява McDonald’s про призупинення роботи закладів за всіх рівнів тривоги. Помітними стали оновлення Мінкультом правил проведення концертів та фестивалів, дозволених за певних умов під час «жовтого» рівня загрози. Удари по АЗС та інших нежитлових об’єктах у Києві викликали гнів. З’явилися нагадування про небезпеку перебування біля заправок під час тривоги. Зростання ударів по АЗС, внаслідок яких гинули та отримували поранення цивільні, стало предметом обговорення. Депутат Київради Володимир Бондаренко висловив пропозицію щодо можливої заборони роботи АЗС у Києві під час тривоги, що отримало переважно схвальні відгуки в Telegram-каналах. Загалом, удари по АЗС та інфраструктурі столиці викликали сильний гнів на росіян та бажання помсти.
Замах дрона на літак Зеленського
Увечері 9 вересня з’явилася інформація про те, що літак українського президента ледь не був атакований дроном на шляху з Молдови. Деякі блогери висловлювали думки про порушення негласної домовленості не вбивати лідерів країн і висловлювали побажання про аналогічні дії щодо Путіна та його родини. Пізніше посол Молдови у США Владислав Кульмінський заявив, що реактивний БПЛА міг цілеспрямовано рухатися в бік літака Володимира Зеленського.
Емоції українців
Емоційну картину українського інфопростору визначали такі почуття:
- Гнів (31,3% публікацій): спрямований на росіян через військові злочини, ядерні погрози, на зрадників, критику влади та ТЦК, на партнерів (неефективність адміністрації Трампа, історичні образи Польщі), на умови «миру» від Путіна, а також на заяви щодо захоплених територій.
- Тривога (28,6%): спричинена відстеженням руху ворожих засобів ураження, загрозою балістичних ударів, просуванням ворога поблизу Костянтинівки та Червоного, планами РФ щодо виробництва реактивних ракет та випробування нових балістичних ракет, а також перспективами важкої битви за Донбас.
- Сум (14,9%): пов’язаний з військовими некрологами та новинами про обстріли з жертвами.
- Радість (8,5%): викликана домовленостями з Канадою, візитом глави МЗС Польщі Радослава Сікорського до Києва, візитом Бориса Джонсона до Львова, а також успішними ударами по території РФ та зростанням втрат ворога.
- Гордість (6,2%) та Вдячність (2,2%): висловлюються на адресу ЗСУ, міжнародних партнерів, зокрема Канади, а також за першу демонстрацію «Ай-Петрі». Гордість також пов’язана з українськими розробками ППО, представленими на виставці у Польщі.
- Надія (3,2%): стосується можливої втрати Росією потенціалу для ведення війни до 2028 року, розмороження російських активів для України в Європі, швидкої розробки перехоплювачів та набуття антибалістичних спроможностей.
- Сміх (1,4%): викликаний постами Z-воєнкорів, рішеннями російських судів щодо Кирила Буданова, а також російськими заявами про захоплення Святогірська.
- Втома (1,3%).
Для довідки
Дослідження CAT-UA проводиться за допомогою автоматизованих систем моніторингу, які вивантажують повний масив згадувань воєнних термінів (понад 300 тис. дописів щодня за 50 ключовими словами). З отриманого масиву повідомлень, написаних користувачами з України в різних соціальних мережах, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів. Громадська організація CAT-UA від початку повномасштабного вторгнення досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, сприяючи стійкості інформаційного поля.