Музей, що відвідують люди та янголи Репортаж 18.05.2026 11:01 Укрінформ Одеський національний художній музей повідомляє, що активно працює заради вшанування пам’яті загиблих на війні митців
Збірка ОХМ охоплює тисячі творів — від іконопису до сучасного мистецтва. У його фондах зберігаються шедеври Івана Айвазовського, Михайла Врубеля, Василя Кандинського, а також одна з найцінніших колекцій українського авангарду. Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, значну частину зібрання було евакуйовано з історичного палацу Потоцьких, що розташований у центрі Одеси, де й знаходиться музей.
ФОНДИ ПОПОВНЮЮТЬСЯ ПОПРИ ВІЙНУ
– Ми були одними з перших музеїв, які евакуювали майже всю свою колекцію, — ділиться директорка музею Катерина Кулай. — За час повномасштабної війни приховані картини експонувалися лише одного разу — наприкінці минулого року у Zenyk Art Gallery у Львові. Це були роботи морської тематики Юрія Єгорова, Айвазовського, навіть Куїнджі. Галерея тоді зібрала рекордну кількість відвідувачів, які відзначали, що це було як ковток свіжого повітря, якого нині так бракує. Згодом картини повернули на зберігання.
Незважаючи на триваючу війну, музейний фонд продовжує поповнюватися творами сучасних авторів. Одеський художній звертається до меценатів із проханням допомогти у придбанні та передачі в дар значущих робіт. Зокрема, за цей період музей отримав близько 500 експонатів — живопис, фотографії, кераміку та інші предмети мистецтва. Частина творів залишається в музеї після виставок безпосередньо від авторів.
– Це полотна Юрія Пліса, Дмитра Молдованова, Анастасії Колібаби. Ми шукаємо можливості для придбання триметрової сукні роботи Дар’ї Чечушкової. Щоб забезпечити фінансування для закупівель мистецтва, потрібна цілеспрямована робота. Нам надзвичайно пощастило за каденції попереднього директора Олександра Ройтбурда. Коли він був депутатом обласної ради, спрямував свій депутатський фонд на придбання мистецьких творів. Він також подарував музею кілька сотень робіт зі своєї особистої колекції, — розповідає Кулай.
Робіт самого Ройтбурда у колекції музею налічується лише три.
– Дві картини належать до раннього періоду 1980-х років, а одну він передав у дар до 120-річчя музею. Ройтбурд мав чітке бачення і не прагнув наповнювати колекцію власними роботами, будучи на посаді директора. Для нас це непоправна втрата, адже нині на ринку його твори продаються за 25–30 тисяч доларів. Проте ми вивчаємо можливості для їх придбання, — зазначає директорка.
Після російського удару по центральній частині Одеси 5 листопада 2023 року, музей зазнав пошкоджень – постраждала майже половина виставкових залів. Однак, уже через місяць він відновив свою роботу для відвідувачів. До процесу відновлення долучилися міжнародні організації, фонд ЮНЕСКО та уряд Італії, який у рамках програми «Відновлення та збереження культурної спадщини Одеського регіону» виділив кошти на ремонтні роботи музею.
ГРОТ І КАТЕРИНА
Одним із найвідоміших місць Одеського художнього музею є штучний грот, облаштований у 1880-х роках. Всередині збереглися елементи старовинного штучного водоспаду. Під час повітряних тривог цей простір використовується як безпечне укриття для персоналу та відвідувачів. Поруч розташований колишній винний погріб, де нині проводяться дитячі майстер-класи, кінопокази та громадські дискусії. Наразі у гроті тривають ремонтні роботи.
Катерина Кулай зауважує, що іноземних журналістів музей приваблює також тим, що у його внутрішньому дворі зберігається демонтований пам’ятник Катерині.
– Він досі тут, оскільки процес його подальшого розміщення не надто просувається. Тому пам’ятник чудово “відпочиває” у саркофазі. Після влучання він був суттєво пошкоджений, ми його відновили. З боку іноземних журналістів спостерігається величезний інтерес до можливості оглянути Катерину. Спочатку ми ображалися, що пам’ятник викликає більше уваги, ніж сам музей, але згодом почали використовувати цю ситуацію на свою користь: спочатку, будь ласка, завітайте до музею, — коментує Кулай.
При музеї у 2017 році було засновано громадську організацію Museum for Change. Після початку повномасштабної війни основним напрямком її діяльності стала підтримка українських культурних інституцій у збереженні їхніх колекцій та команд.
– Сьогодні, окрім турботи про власну колекцію, ми активно допомагаємо в організації евакуації музейних фондів, — говорить Кулай.
У жовтні при музеї відбувся тренінг «Вартові спадщини», в якому взяли участь 160 осіб, з яких 90 дійшли до практичного етапу. Саме ця група волонтерів нині формує в місті ядро спільноти, готову до дій у разі нових ударів по об’єктах культурної спадщини.
– Під час тренінгу була виділена зона, де були розкидані імітації живопису, кераміки, графіки, скла. Ми в реальному часі, з вимкненим світлом, відпрацьовували дії на випадок руйнування об’єктів культурної спадщини внаслідок обстрілів РФ, — пояснює Кулай.
МУЗЕЙ МАЙБУТНЬОГО
До Дня музеїв в ОХМ було підготовлено виставку дитячих малюнків на тему «Музей, що єднає суспільство», де представлено майже 100 робіт.
Минулого року темою для дитячих малюнків був «музей майбутнього». Один із підписів особливо запам’ятався співробітникам.
– Музей майбутнього — це простір, який відвідують люди й янголи. Я усвідомлюю, наскільки багато ми нині працюємо з пам’яттю: з митцями, письменниками, представниками культурної сфери, які загинули. Розумію, що Олександр Ройтбурд також є одним із янголів, який продовжує оберігати наш музей, — пояснює пані Катерина.
У музеї приділяють особливу увагу дітям. Для них організовують квести та екскурсії, щоб у ігровій формі познайомити з мистецтвом. Також облаштовано кілька зон відпочинку для найменших відвідувачів.
Сьогодні в музеї працює 90 співробітників: 70 – на бюджетному фінансуванні, ще 20 працівників отримують заробітну плату зі спеціального фонду. Окрім продажу квитків, цей фонд поповнюється завдяки сувенірній крамниці музею.
– Ми прагнемо, щоб наш мерч був цікавим та близьким людям, навіть тим, хто не знайомий з музеєм. Пишаємося тим, що вся наша брендована продукція виготовляється в Україні, — зазначає Кулай.
У музейній крамниці можна придбати одяг, сумки, закладки, наліпки, календарі та інші предмети з принтами творів із музейної колекції.
Катерина Кулай додає, що навіть у найскладніші моменти, коли згасає мотивація, залишається дисципліна — просто продовжувати свою справу, не зупинятися. Її надихає усвідомлення важливості музею для міста та країни, адже культура сьогодні є невід’ємною частиною боротьби за майбутнє.
Ганна Бодрова
Фото Ніни Ляшонок
Культурна спадщина Музей Обстріл Одеса Мистецтво Художник Ройтбурд Кандинський Війна з Росією Куїнджі