Телеграм – точка входу для проросійських наративів, а ТікТок допомагає їх поширювати – дослідження
Аналітики Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) виявили механізм інформаційного впливу, під час якого Телеграм виступає точкою входу для проросійських наративів, а ТікТок — інструментом їх поширення та емоційного підсилення. Це дозволяє обходити алгоритми модерації та ефективно масштабувати вплив на аудиторію.
Про це йдеться в дослідженні «Кросплатформне поширення дезінформації: як (про)російські наративи мігрують між соцмережами».
Протягом вересня — грудня 2025 року аналітики за допомогою ШІ-інструмента компанії LetsData та ручної верифікації дослідили понад 10 тисяч дописів у
Аналітики виявили низку особливостей і патернів поширення дезінформації. Насамперед вони виокремили те, як у Телеграмі відбувається «засівання» певної ідеї чи новини. Як приклад навели заяву голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Івана Тимочка щодо можливості розгляду питання мобілізації жінок.
За словами аналітиків, у заяві Тимочка йшлося не так про мобілізацію на бойові посади, як про більшу залученість та більше можливостей для військової служби жінок. Водночас ця заява стала основою для хвилі маніпулятивних публікацій.
Вирвана з контексту цитата про «військову доцільність мобілізації жінок» швидко поширилася телеграм-каналами. Лише протягом десяти хвилин автори дослідження зафіксували десять дослівних або майже ідентичних публікацій на різних каналах.
Після цього в ТікТоці майже одразу почав з’являтися контент, де блогери та інші автори, які називають себе експертами чи громадськими діячами, активно коментували цю новину, додаючи до неї власні оцінні судження, часто емоційні й нічим не підтверджені, йдеться в дослідженні.
За словами аналітиків, мовний розподіл публікацій відрізняється залежно від платформи. Якщо в дослідженні масиву телеграм-каналів українська та російська мови були представлені приблизно порівну, то в ТікТоці помітно переважав україномовний контент.
Додатково до випадку із заявою Тимочка ЦЕДЕМ розглянув приклад, коли телеграм-каналами активно поширювали заяву ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про можливе завершення війни на певних умовах. Аналітики звернули увагу на те, що всі ці дописи посилаються на одну й ту саму публікацію від УНІАН.
Окрім Телеграму, доволі оперативно почали з’являтися відповідні публікації в ТікТоці, де творці контенту зачитували цю новину на відео. Автори дослідження звернули увагу, що для просування контенту використовувалися спеціальні хештеги, як-от #переговори, #перемога, #залужний та інші.
Ще один приклад кросплатформного перетікання наративу стосується випадку побиття поліціянта військовими РТЦК в Одеській області. В одному з анонімних телеграм-каналів інформацію подали без маніпуляції. Однак після потрапляння в ТікТок її контекст та основні ідеї змінилися: до повідомлення додали натяки на корупцію під час мобілізації та висміювання представників поліції.
Аналітики звернули увагу на те, що шкідливі ресурси в Телеграмі й ТікТоці не завжди поширюють дезінформацію. У більшості випадків ідеться про маніпуляцію — правдиву інформацію, вирвану з контексту, яка може бути зманіпульована, частково чи повністю перекручена та/або поширена задля шкоди.
За словами аналітиків, для таких публікацій характерні емоційна забарвленість і перебільшення реальності. Основна мета — посіяти певну ідею, спровокувати емоційні обговорення, після чого користувачі вже самі створять і поширять відповідний контент із наперед закладеними деструктивними тезами.
Повний текст дослідження доступний за посиланням.
Нагадаємо, нещодавнє дослідження «Kantar Україна» показало, що більшість опитаних українців (87%) переглядає короткі відео в соцмережах, а серед платформ лідирує ТікТок.