Кілька років тому я побувала у знаменитому театрі-музеї Сальвадора Далі у Фігерасі — старовинному іспанському місті, де художник-сюрреаліст народився та помер, а головне — створив чимало шедеврів. Зовні червона будівля музею епатажно прикрашена величезними яйцями та безліччю булок.
Хліб був улюбленим артоб’єктом Сальвадора Далі. «Хлібні сюжети» зустрічаємо на картинах художників різних епох. Один з найвідоміших витворів мистецтва, де на столі ми бачимо хліб, — це «Таємна вечеря» Леонардо да Вінчі.
Не оминули хлібну тему також українські митці. Вона стала особливою і для фарфористів. Можливо, і у вашій оселі є посуд, прикрашений колосками?
Про тему хліба в українській порцеляні в інтерв’ю «ФАКТАМ» розповіла колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк.
«Дуже органічно злакові поєднуються з польовими квітами»
— Колоски пшениці та жита здавна вважаються символом достатку та добробуту, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Адже з них ми отримуємо хліб. Чайний набір «Хліб та троянди» Миколи Козака та Зінаїди Олексенко — ода хлібу та життю. До речі, зараз злакові у флористиці на піку популярності. Цьогоріч вони є трендом номер один і в інтер’єрному дизайні. Колоски та трави додають композиціям легкості та вишуканості. Поєднання троянд та колосків неймовірне. Виникає паралель з відомим віршем Максима Рильського «Троянди й виноград». Микола Козак та Зінаїда Олексенко поєднали троянди та хліб. Адже життя неможливе без краси.
ВІДЕО ДНЯ
М. Козак, З. Олексенко. Набір чайний «Хліб та троянди». Полонський ФЗ. 1980
— Колоски зображені так реалістично, наче справжні. Навіть хочеться до них доторкнутися…
РЕКЛАМА
— До речі, думаю, не випадково вибрані білі троянди. Адже здавна вони символізують глибоку шану та симпатію. Спільна творчість подружжя представлена й барвистим чайним гарнітуром «Золотий колос». Усі предмети сервізу спрямовані угору, неначе стрункі та витончені колоски, що тягнуться до сонця. Ці вироби випромінюють тепло, радість, мають властивість органічно входити в будь-який інтер’єр, уживатися з іншими предметами побуту.
М. Козак, З. Олексенко. Сервіз чайний «Золотий колос». Полонський ФЗРЕКЛАМА
— Дуже ніжна й композиція з волошками та колосками у розписі їхньої вази.
— Взагалі злакові дуже органічно поєднуються з польовими квітами. Краса українського поля зачаровує. Колоски пшениці традиційно присутні й у вінках та вишиванках. Це символ життєдайності та міцної родини, а ще — віри у щасливий завтрашній день. Адже хліб — це основа життя. Так завжди вважалось і вважається й сьогодні. З борошна створюється стільки різновидів їжі. Це й паста, й равіолі, й торти… Без борошна неможливі наші улюблені українські страви — вареники, галушки, пиріжки та пироги, паски…
М. Козак, З. Олексенко. Декоративна ваза «Колос». Полонський ФЗ. 1982РЕКЛАМА
Майстерно втілена у фарфорі й тема жнив. Декоративне блюдо Валентини Трегубової «Жнива» сьогодні знаходиться у Музеї образотворчих мистецтв ім. О. Білого міста Чорноморська. Цікаво розглядати кожну деталь. І глечик у руках молодої жінки, і намисто на її шиї, і хусточку, що уберігає у спекотний день від сонця, і уквітчану польовими квітами спідницю. Художниця зобразила момент відпочинку трудівниці на пшеничному полі. Обличчя молодої жінки сповнене доброти, а руки сильні, адже праця на полі досить важка й потребує витривалості.
В. Трегубова. Декоративне блюдо “Жнива”. Коростенський ФЗ. 1985
Ще одна високохудожня робота — «Обжинки». Вона створена київськими скульпторами Оксаною Жникруп та Григорієм Молдаваном та присвячена стародавньому українському народному звичаю, коли люди в останній день жнив збирали плоди та дякували Матері-Землі за врожай. У настільній скульптурі напрочуд тонко через народний характер свята автор передає красу життя.
О. Жникруп. Г. Молдаван. “Обжинки” (Свято жнив). КеКХЗ. 1957. Знаходиться у Музеї “Київський фарфор»
Читайте також: «Дівчата вплітали цю квітку у вінок, щоб знайти кохання», — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк
— Які твори мистецтва сучасних фарфористів оспівують хліб?
— Мені дуже подобаються роботи одеської мисткині Олени Жернової. Її посуд з колосками життєствердний та радісний. Він втілює красу української природи. Для робіт Олени Жернової характерне різнобарв’я. Такий посуд створює особливі емоції у тих, хто ним користується. А це дуже важливо, особливо сьогодні, у надскладний час. Краса надихає. І без цього неможливе життя.
О. Жернова. Сервіз для кави тет-а-тет «Літній день». Одеса. 2022
«Хліб випікали невипадково круглої форми»
— Яка робота на тему хліба ваша улюблена?
— Мабуть, композиція Валентини Трегубової «Хліб — всьому голова». Фото цієї скульптурної сюїти я планувала розмістити на обкладинці книги про творчість подружжя Трегубових. Але онука митців Катерина Радько запропонувала свій проєкт обкладинки з Козаком Мамаєм. Це теж чудова ідея. Композиція «Хліб — всьому голова» — це розповідь про трапезу, яка неможлива без хліба.
— Раніше вважалося, що ситий без хліба не будеш, тож його подавали навіть до каші та кавуна.
— Так. У композиції одинадцять фігурок висотою до тридцяти одного сантиметра. Цікаво розглядати кожну у подробицях. Які чудові тарілочки на столі! До речі, хліб випікали невипадково круглої форми, це була асоціація з сонцем. В архівних нотатках Валентини Трегубової щодо скульптурної сюїти «Хліб — усьому голова» є запис: «Сім'я вечеря біля хати, а мати їсти подає». Це рядки з вірша Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати». Валентина Трегубова майстерно осучаснила образи. Ця порцелянова новела не залишає глядачів байдужими, захоплює жвавою жестикуляцією та мімікою персонажів. Багатофігурна композиція оповідає про звичайних людей — багатодітну сім'ю хліборобів — і водночас звучить як гімн сім'ї та праці, любові та дружби. Батько та сини зібралися біля столу, мати подає хліб. Вміння скульпторки знаходити красу у повсякденності та розкривати її засобами пластики надає виставковій скульптурі чарівність та теплоту. Твір настільки життєвий, поетичний та правдивий, що ми, дивлячись на нього, ніби відчуваємо запах хліба й водночас — силу дружної та міцної родини. Сюїта «Хліб — усьому голова» — одна з тих виставкових композицій, які вважалися ексклюзивною продукцією та не запускались у масове виробництво. Відомо про два наклади розпису, кожний — унікальний. Один з них зберігається в Музеї образотворчих мистецтв ім. О. Білого міста Чорноморська.
В. Трегубова. “Хліб – всьому голова”. Коростенський ФЗ. 1986
В. Трегубова. “Хліб – всьому голова» – фрагмент. Коростенський ФЗ. 1986. Музей образотворчих мистецтв ім. О. Білого м. Чорноморська
Людмила Карпінська-Романюк: «Тема хліба – одна з улюблених в українському мистецтві»
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше колекціонерка, дослідниця вітчизняної порцеляни Людмила Карпінська-Романюк розповідала «ФАКТАМ» про парасольки та віяла у роботах українських фарфористів.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: О. Жернова. «Щастя поруч». Одеса. 2017
