Урядова програма «Національний кешбек» не стільки стимулює вітчизняного виробника, скільки створює дискримінаційні умови роботи на ринку для дрібного бізнесу. Про це у виданні delo.ua пише економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман.
ВІДЕО ДНЯ
«…головна проблема — з програми виключено у якості продавців всіх суб’єктів підприємницької діяльності, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, і, відповідно, виробників, які співпрацюють з ними… У більшості випадків програма діє через великі та середні торговельні мережі, викривлюючи умови конкуренції на роздрібному ринку, де такі мережі вже мають превалюючу ринкову силу», — зауважує експерт.
За словами Олега Гетьмана, «Національний кешбек», хоч і позиціонується як програма з підтримки національного виробника, натомість спотворює конкуренцію і надає невиправдані переваги великим торговим мережам в обхід інтересів малих та мікропідприємців. Так відбувається, тому що, за умовами участі у програмі, до неї не може приєднатися бізнес, який працює на спрощеній системі оподаткування.
Олег Гетьман наполягає, що такий підхід не тільки несправедливий щодо дрібних підприємців, але і є економічно невиправданим та шкідливим: «У Кабінеті Міністрів останнім часом шириться міф про те, що спрощена система оподаткування — це „внутрішній офшор“. Проте цифри та розрахунки спростовують цей міф, адже по податкових показниках спрощена система у більшості випадків перевершує загальну систему».
РЕКЛАМА
На підтвердження своїх тез експерт наводить об’єктивні розрахунки. Для прикладу він вказує, що у сфері реалізації пального, яка працює на загальній системі оподаткування, податки, зібрані з обороту, склали у 2023 році 2,15%, а у продажах техніки/електроніки у 2023 році — 2,3%. В той же період платники єдиного податку 3 групи сплачують 5%, а з 2025 року — ще й 1% військового збору.
Олег Гетьман робить висновок, що підходи, застосовані урядом у програмі «Національний кешбек» є контрпродуктивними та шкідливими для конкуренції, умов ведення бізнесу та економіки в цілому.
РЕКЛАМА
Користь для національної економіки від «Національного кешбеку» виявилася вкрай незначною. «Відповідно до розрахунків Мінекономіки, реалізація проєкту забезпечила у 2024 році зростання ВВП на 0,001%», — наводить офіційні дані Олег Гетьман.
Такі результати програми він пояснює дуже низькою участю національних виробників у програмі — від її початку до неї приєднались лише 1665 виробників і на всіх отримали менше 400 млн гривень додаткових надходжень, що є дрібницею о порівнянні з оборотами тих же компаній.
РЕКЛАМА
На думку експерта, ефективність «Національного кешбеку» зросте, якщо прибрати з програми дискримінаційні умови.
«Необхідним є повернення у програму підприємців на спрощеній системі оподаткування, які користуються РРО/ПРРО та мають бажання дотримуватись всіх її умов. Реалізація товарів виключно зі спеціальним штрих-кодом, через РРО/ПРРО, з відповідного Переліку категорій товарів українського виробництва — унеможливить існування так званих „сірих схем“ та сприятиме детінізації торгівлі й посиленню конкуренції, що позитивно вплине на відновлення та розвиток економіки», — переконаний Олег Гетьман.
Також він вважає, що необхідно збільшити максимальну місячну суму кешбеку з нинішніх 3000 гривень до 6000 — це, на його думку, стимулюватиме до участі в «Національному кешбеку» більшої кількості споживачів.
Раніше із закликом надати можливість малому бізнесу брати участь в програмі «Національний кешбек» виступили понад два десятки бізнес-асоціацій України.
Раніше нардеп розповів про оцінку Мінекономіки програм «Національний кешбек» та «тисяча Зеленського».
