Окрім традиційного курсу долара, восени багатьох українців хвилюватиме ситуація у банківському секторі, яка прямо вплине на можливість зберегти заощадження, а то й збільшити їх. І ситуація тут справді може виявитися непростою, оскільки настане період підвищеної економічної чутливості.
Водночас передумов для різких чи неконтрольованих змін поки немає, заявив «ФАКТАМ» Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління «Глобус Банку». За його словами, головними чинниками для банків стануть: інфляційна динаміка, нові монетарні орієнтири Нацбанку, військові ризики для енергетики та логістики, стан зовнішньої торгівлі, сезонне пожвавлення попиту на кредити та конкуренція банків за рахунок вкладників.
На думку банкіра, одним з головних чинників стане можливе прискорення інфляції. Подорожчання пального, додаткові витрати бізнесу на енергетичну автономність, складніша логістика та наслідки атак на інфраструктуру поступово закладаються у собівартість товарів та послуг.
Цілком можливо, що у вересні річна інфляція може наблизитися до 10%. Саме тому, як вважає Сергій Мамедов, рішення НБУ наприкінці липня підвищити облікову ставку до 15,5% фактично стало дією «на випередження»: регулятор намагається не допустити розпалювання інфляційних та курсових «недуг» та водночас зберегти привабливість гривневих інструментів.
Другим важливим фактором залишатимуться військові ризики для енергетики, логістики та паливної інфраструктури. Для бізнесу це означає додаткові витрати на резервне живлення, обладнання, складські потужності та розбудову логістичних маршрутів. Водночас це може підтримувати попит на банківське фінансування — насамперед на кредити для енергетичної незалежності, модернізації та поповнення оборотного капіталу.
Ще одним викликом може стати тенденція до погіршення зовнішньоторговельного балансу. За січень-липень імпорт товарів становив $58,1 млрд, тоді як експорт — лише $24,1 млрд. Тобто на кожен долар товарного експорту припадало близько $2,4 імпорту. Проблеми з морською логістикою можуть додатково обмежувати експортні надходження.
Депозити та кредити: восени банки посилять конкуренцію за клієнта
Восени одним з помітних трендів банківського сектора може стати посилення конкуренції відразу за двома напрямками: за кошти вкладників та за якісного позичальника. Банкір нагадав, що зараз в Україні працюють 59 банків з банківською ліцензією, а ринок депозитних та кредитних продуктів залишається досить насиченим.
Зокрема, лише у відкритих фінансових каталогах представлено понад 20 банків та понад 200 актуальних депозитних програм. При цьому щонайменше 14 банків мають власні кредитні програми для населення та/або бізнесу, не обмежуючись участю у державних програмах.
На думку Сергія Мамедова, у вересні конкуренція за вкладників може загостритися ще більше. Після підвищення облікової ставки до 15,5% банки отримали додатковий стимул для перегляду прибутковості термінових вкладів. Тому середні ставки за гривневими депозитами можуть перебувати переважно в межах 13,5–15% річних, а найпривабливіші пропозиції з бонусними умовами сягатимуть 17,5–18%. Порівняно з літніми показниками окремі банки можуть збільшити доходність приблизно на 0,3–0,5 процентного пункту.
«Восени боротьба за вкладника може стати помітнішою. Банкам потрібен прогнозований гривневий ресурс, тому найбільша конкуренція, ймовірно, розгорнеться в сегменті строкових депозитів. При цьому важливими будуть не лише рівень ставок, а й терміни розміщення коштів, можливість поповнення вкладу, дострокового розірвання та додаткові бонуси».
Одночасно дорожчий ресурс впливатиме й на кредитний ринок. За базового сценарію ставки за стандартними банківськими кредитами можуть зрости приблизно на 0,5–1%. Однак це не означатиме згортання кредитування. Навпаки, банки продовжуватимуть конкурувати за платоспроможних клієнтів, пропонуючи свої гнучкі програми, партнерські продукти та спеціальні умови для окремих категорій позичальників.
Ситуація на валютному ринку у вересні
На думку експерта, ситуація на валютному ринку залежатиме насамперед від спроможності Нацбанку й надалі утримувати баланс між попитом та пропозицією валюти. Режим керованої гнучкості залишатиметься головним запобіжником від різких курсових змін, а ситуативні перекоси НБУ компенсуватимуть валютними інтервенціями.
Банкір вважає, що попит на валюту підтримуватимуть імпортери енергоресурсів, пального та обладнання у рамках підготовки до осінньо-зимового сезону. Водночас на пропозицію валюти можуть тиснути менші експортні надходження та складнощі з морською логістикою.
На думку Мамедова, у вересні курс долара може перебувати в межах 45,0–45,8 грн/$, а євро — 51,5–53,0 грн/€.
«Вересень може додати валютному ринку певну „курсову чутливість“, але навряд чи змінить саму систему його функціонування. Курсові коливання можуть стати помітнішими, проте за відсутності нових надзвичайних обставин вони залишатимуться контрольованими. Тому навіть наближення долара до верхнього кордону прогнозованого коридору не слід автоматично сприймати як ознаку валютної кризи», — наголошує експерт.
Збереження заощаджень: поради
На думку Сергія Мамедова, восени гривневі депозити залишатимуться одним з базових інструментів збереження заощаджень. При цьому громадянам слід оцінювати не лише рекламну ставку, а й реальний прибуток після сплати податків, очікувану інфляцію та можливу динаміку валютного курсу.
Наприклад, якщо розмістити 100 тис. грн на шість місяців під 17,5% річних, після сплати податків чистий дохід становитиме приблизно 6,7 тис. грн, або близько 6,7% від вкладеної суми.
Відповідно, щоб купівля долара дала такий самий результат за той самий шестимісячний термін, американська валюта має подорожчати більш ніж на 6,7%, причому без урахування різниці між курсами купівлі та продажу. За умовного стартового курсу 45 грн/$ це означало б зростання приблизно до 48 грн/$.
Також за середньої депозитної ставки 15% річних чиста шестимісячна прибутковість становитиме близько 5,8%, тобто для аналогічного результату курс долара має зрости з 45 грн до близько 47,6 грн/$.
«Саме тому не варто ставити питання „гривня або долар“ — як вибір тільки одного інструменту. Значно розумніше диверсифікувати заощадження. Гривневі депозити дають прогнозовану прибутковість, валюта може виконувати роль страхування частини накопичень від курсових ризиків. Але головний принцип простий: гроші повинні не лежати без руху, а працювати відповідно до цілей та потреб».
Раніше «ФАКТИ» розповідали, куди краще вкладати свої заощадження, щоб не лише зберегти їх, а й примножити.