Україна тестує підземне зберігання пального

Україна запускає експеримент з підземного зберігання пального

Україна запускає експериментальний проєкт з підземного зберігання пального

З початку 2027 року Україна запровадить експериментальний проєкт з підземного зберігання нафтопродуктів. Йдеться про створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (МЗНН).

Ініціатором проєкту, який триватиме не довше двох років, виступило Міністерство енергетики. Відповідну постанову №1037 від 13 серпня 2026 року опубліковано на Урядовому порталі.

“З початку третього базового року (2027 року) суб’єкти ринку та оператори зобов’язані зберігати частину обсягів дизельного пального, яка становить не менше 20% загальних обсягів цього виду нафтопродуктів із складу МЗНН, у підземних сховищах нафтопродуктів”, – йдеться в порядку реалізації експериментального проєкту.

Проєкт передбачає розбудову розгалуженої системи підземних сховищ нафтопродуктів та створення умов для їх безпечного зберігання.

Міністерство енергетики визначено координатором експериментального проєкту, а АТ “Укртранснафта” – спеціалізованим відповідальним зберігачем. Функціонування останнього надає право іншим суб’єктам ринку зберігати нафтопродукти у власних підземних сховищах.

Перелік державних об’єктів, майно яких може використовуватися як підземні сховища, визначений у закритій частині постанови. Міненерго має забезпечити реалізацію проєкту спільно з НАК “Нафтогаз України”, “Укртранснафтою” та “Оператором ринку”.

Директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн зауважив, що наразі в Україні немає підземних сховищ, і до початку проєкту за чотири місяці навряд чи встигнуть навіть розробити проєктну документацію. Водночас він звернув увагу на те, що постанова передбачає використання для цих цілей нафтопроводів, соляних каверн, виснажених нафтових або газових родовищ та інших геологічних формацій.

Куюн також зазначив, що найближчим часом державні банки за рішенням уряду можуть почати кредитувати проєкти підземних сховищ нафтопродуктів під 10% річних, з компенсацією державою решти відсотків. Сума кредитування, за його інформацією, може становити від 100 млн грн до 1 млрд грн. При цьому Куюн припустив, що в таких випадках передбачається жорстка умова запуску сховищ протягом року.

Однак, на його думку, рік – це нереалістичний термін. Тому уряд має пришвидшити погодження проєктної документації, яке зараз триває рік-півтора. Директор А-95 додав, що приватні оператори мереж АЗС вже почали будівництво підземних сховищ “на свій страх і ризик”, паралельно погоджуючи проєкти.

Він також порушив загальне питання зберігання МЗНН з 2027 року.

“Закон (про МЗНН), хоча і заблокований підзаконними актами, але формально працює. Наразі норматив МЗНН становить 6% (ринку), або приблизно 600 тис. т. Це обсяг, якого фізично немає де зберігати – ані під землею, ані над землею. І ніхто не буде зберігати на землі, бо це самогубство для бізнесу. Якщо нічого не зміниться, з 2027 року норматив автоматично зростає до 9%”, – описав ситуацію Куюн.

При цьому він додав, що в Міненерго розуміють проблему і підготували зміни до закону, які вже містять 300 правок.

“Позиції такі: всі без винятку розуміють головне – запаси потрібні, але вони мають бути захищеними. І ці запаси мають бути в Україні, фантазії про зберігання за кордоном швидко розвіюються”, – резюмував директор А-95.

Як повідомлялося, парламент прийняв закон про МЗНН 21 листопада 2023 року. У пояснювальній записці до законопроєкту №9024-д зазначалося, що його ухвалення дозволить створити в Україні систему мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів, врегулює відносини у сфері управління такими запасами, а також забезпечить виконання взятих Україною зобов’язань з імплементації Директиви 2009/119/ЄС.

На думку СЕО OKKO Group Василя Даниляка, створювати МЗНН доцільно тільки тоді, коли Україна матиме в розпорядженні достатній підземний резервуарний парк.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *