Відновлення України: бракує спільного бачення майбутнього
Гроші для відновлення України після російської агресії, які Світовий банк оцінює в 588 мільярдів доларів, слід розглядати як частину ширшої моделі та інституційної архітектури реконструкції. Важливим елементом цього є чітке бачення повоєнної країни, якого, на думку заступника виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді (МВФ) Владислава Рашкована, поки що бракує.
“Це бачення має бути спільним і поділятися більшістю українців. Відверто кажучи, такого бачення у нас поки немає”, – зазначив Рашкован в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” на полях Щорічних зборів МВФ та Групи Світового банку, що проходили в Бангкоці.
Він пояснив, що МВФ не формує таке бачення, оскільки його завдання – забезпечення поточної макрофінансової стабільності: запобігання високій інфляції, різкій девальвації, кризам у банківському секторі, бюджеті та платіжному балансі. “Для цього проводять структурні реформи, але загалом це лише основа для подальшого розвитку. Дехто критикує українську програму МВФ за недостатню амбітність. Але її мета полягає в підтриманні нашої життєстійкості”, – додав представник України у Фонді.
За словами Рашкована, для формування ширшого бачення існує ініціатива “Економіка майбутнього”, започаткована урядом та Мінекономіки України. МВФ бере участь у ній як аналітик, а не стратег. “Світовий банк допомагає активніше, але ключова роль належить українській владі та суспільству”, – підкреслив він, зазначивши, що багато років опікується питаннями реконструкції України.
Також існує дискусія навколо Prosperity Plan – Плану процвітання, який окреслює, якою має стати Україна після війни та скільки фінансування й інвестицій потрібно, щоб вона стала “новим європейським тигром”.
“Утім, ані він, ані “Економіка майбутнього” поки не є планом Маршалла. Це радше ідеї, які треба розвивати. Адже гроші вирішують не все: потрібна інституційна архітектура, здатна підтримувати реконструкцію впродовж кількох політичних циклів в Україні та країнах-партнерах”, – наголосив Рашкован.
Він додав, що українська відповідальність за процес (Ukraine ownership) є одним з ключових принципів, на яких має базуватися реконструкція. “Ніхто не дбатиме про нас більше, ніж ми самі, і ніхто замість нас не сформує бачення майбутнього України”, – пояснив він.
Експерт зазначив, що бачення слід втілювати у стратегіях. “Ми вже маємо багато регіональних і секторальних стратегій, можливо, навіть забагато. Їх потрібно узгодити. І знову ж таки, важливо не лише мати стратегії, а й жити за ними. Усі вони мають вести до реалізації спільного бачення”, – зазначив представник України в МВФ.
На його переконання, реконструкція – це завдання на десятиліття, якщо не на покоління, тому її потрібно планувати й заздалегідь будувати необхідні інституції.
Передумовами реконструкції, окрім програми МВФ, яка зосереджена на макрофінансовій стабільності (без якої неможливо планувати довгострокові інвестиції), він також назвав безпекові гарантії.
Водночас, Рашкован вважає, що завершення війни не є обов’язковою умовою для початку реконструкції. “Ми вже багато відбудовуємо попри війну. Не в тих масштабах, яких хотілося б, але на відбудову вже витрачено мільярди доларів”, – сказав він.
Серед інших елементів моделі реконструкції він виділив євроінтеграцію, адже якщо Україна рухається до Європейського Союзу, то реконструкцію слід планувати за його стандартами.
Щодо фінансування, Рашкован зазначив, що вже існує чимало інструментів: інвестиційний компонент Pillar 2 у межах Ukraine Facility; European Flagship Fund for the Reconstruction of Ukraine обсягом 1 млрд євро під управлінням Dragon Capital та Amber Infrastructure; проєкти DFC та IFC; ресурси Європейського інвестиційного банку і ЄБРР; Co-Investment Platform, що об’єднує 19 агенцій фінансування розвитку з різних країн.
“Усі вони працюють для України, але до необхідних масштабів нам ще далеко. Треба розуміти: ймовірність того, що всі 588 мільярдів доларів надійдуть із публічних коштів міжнародних партнерів, дорівнює нулю. Історичний досвід свідчить, що 75-85% становитимуть приватні кошти”, – сказав представник України в МВФ.
Він уточнив, що приватні інвестиції зазвичай приходять значно пізніше за донорське фінансування, тому наразі Україна більше орієнтується на донорські ресурси.
Насамкінець, Рашкован наголосив на важливості проведення структурних реформ для залучення приватного капіталу, зокрема захисту права власності, продовження земельної та антикорупційної реформи. Він навів приклад Чехії та Польщі, які залучили більшість приватних інвестицій ще до вступу до НАТО та ЄС завдяки високим очікуванням інвесторів.
“Якщо світ очікуватиме вступу України до ЄС, а ми збережемо темп реформ, це може повторитися і в нас, особливо в умовах френдшорингу, перенесення виробництва й закупівель до геополітично дружніх країн”, – вважає експерт.
“Якщо об’єднати всі ці елементи в єдину модель; якщо МВФ разом із міжнародними партнерами забезпечить основу; уряд із партнерами доопрацює “Економіку майбутнього” або Prosperity Plan; а українська влада й громадські організації зроблять усе для прискорення вступу до ЄС, будуть і гроші, і проєкти, і повернення людей, і відбудова України. Іншого варіанта немає. Успішний досвід реконструкцій у світі доводить, що необхідного результату можна досягти”, – підсумував Рашкован.
Дізнатися більше на: interfax.com.ua