Окупаційні війська продовжують зазнавати великих втрат у особовому складі, але, як виявилося, вони зазнали колосальних втрат і у своїй техніці. Насамперед це стосується танків, найсучасніші з яких фактично вибиті.
ВІДЕО ДНЯ
Як повідомляє військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко, «Уралвагонзавод» переходить на відновлення танків Т-72А. Це викликано тим, що сучасніших Т-72Б і Т-90А/С у ворога залишилося небагато, а раніше завод займався роботою саме з ними.
Так, за словами експерта, Т-72Б і Т-90А на зберіганні центральних баз резерву танків росії практично закінчилися. Залишилися лише ті, що у жахливому стані, здебільшого непридатні для відновлення. На момент початку повномасштабного вторгнення в Україну на зберіганні ЦБРТ перебувало понад 1,5 тис. танків Т-72Б, на сьогоднішній день їх менше 300 і не всі з них придатні для відновлення.
Щодо Т-90А/С, то обидві ці модифікації вже давно виведені зі зберігання і зараз «Уралвагонзавод» постачає до військ виключно нові, зроблені з нуля Т-90М. Обсяги виробництва Т-90М нині становлять у середньому півтори роти на місяць, чого катастрофічно не вистачає для повної компенсації щомісячних втрат танків російською армією в зоні бойових дій в Україні.
РЕКЛАМА
Кількість Т-72А, придатних до відновлення, експерт оцінив приблизно в 600 одиниць.
Як відомо з шифру з літерою «А», Т-72А — один із перших покращених варіантів базового танка, який вироблявся з 1979 по 1985 роки. Тобто найновіший з них був зроблений 40 років тому. Хоча в порівнянні з просто Т-72 модернізація типу «А», навіть покращена, він все одно сильно поступається техніці НАТО.
Так, лазерний приціл-дальномір ТПД-К1 на Т-72А дозволяє помітити ціль на дальності до 5000 метрів, але вцілити може лише з 1800 метрів. Наприклад, деякі модифікації «Леопарда-2» здатні вести прицільний вогонь на відстані до 5000 метрів.
РЕКЛАМА
Також Т-72А поступається і наступній модифікації 1989-го року Т-72Б, який має покращену броню у вигляді комплексу динамічного захисту, а також покращену гармату та комплекс керованої зброї, що дозволяє використовувати протитанкові ракети.
«Фактично, поява Т-72А на „задньому дворі“ „Уралвагонзаводу“ — це лакмусовий папірець того, як отримавши у спадок від СРСР величезну танкову спадщину, не тільки у вигляді одних з найбільших складів ОБТ у світі, але й підприємств, здатних виробляти танки декількох модифікацій, на четвертий рік війни з Україною опинилася на межі повного неповернення до статусу країни з найбільшим танковим парком у світі та неможливістю виробляти стільки нової, готової продукції, скільки вимагає фронт», — резюмує Олександр Коваленко.
Тим часом на базі ще наявних Т-72 окупанти активно готують так звані «штурмові танки».
РЕКЛАМА
Джерело
