Видання The Economist присвятило статтю монополізації влади в Україні. Видання пише, що підтримка суспільства та Заходу на початку повномасштабної війни «відправила Зеленського в космос». Ключові рішення приймає вузьке коло на чолі з Андрієм Єрмаком, а оточення президента зберегло «старі гріхи» – тиск на незалежні ЗМІ, інституції, переслідування опозиції. Раніше про те саме писали Times, The Guardian та інші впливові світові ЗМІ.
ВІДЕО ДНЯ
Те, що кілька років тому називали попереджувальним сигналом, стало трендом. В останні роки вплив Офісу президента поширився на всі сфери та зріс до масштабів, якими могли похвалитися лише «регіонали». Навіть повномасштабна війна не завадила Банковій боротися зі своїми політичними опонентами. Як не парадоксально, чим далі ми від виборів, тим запеклішою вона стає.
Атака на Київ
Київ – головне місто України та єдине, що знаходиться поза межами необмеженого впливу Банкової. Боротьба за ключовий політичний та виборчий центр країни триває з 2019 року. Вже тоді Офіс планував позбавити мера повноважень і досі не відмовляється від цієї ідеї. Мер відкрито виступає опонентом президента Зеленського: він звинуватив Банкову у підготовці до виборів та спробі очистити політичне поле.
РЕКЛАМА
Центральна влада відповіла системним тиском, не лише на мера, а й на його найближче оточення – депутатів, депутатів Київської міської ради та бізнес, пов’язаний зі столицею. З 2019 року проти працівників КМДА та структурних підрозділів відкрито понад 1500 кримінальних проваджень. У міській адміністрації проведено понад 1800 обшуків, вилучено тонни документів, вручено підозри понад 300 особам. Станом на квітень 2025 року набуло чинності лише чотири обвинувальні вироки. Тобто переважна більшість справ обмежується публікаціями у ЗМІ та не доходить до вироків.
Загалом, 2025 рік був най”пліднішим” за кількістю фактів політичних переслідувань осіб, так чи інакше пов'язаних зі столицею. Це посилилося після призначення Тимура Ткаченка головою Київської міської військової адміністрації – цей орган є суто президентською вертикаллю та покликаний перебрати на себе повноваження Київської міської державної адміністрації, фактично нівелюючи її вплив.
Через кілька місяців після появи Ткаченка в Києві до наступу на столицю приєдналося НАБУ. Варто нагадати, що голова КМВА та директор бюро Семен Кривонос є родичами: їхні дружини – сестри. Тому голову НАБУ точно не можна вважати незалежною партією, коли його шурин бореться за владу в столиці.
РЕКЛАМА
НАБУ порушило чергову кримінальну справу, яка, як і всі інші, супроводжувалася масованим розголосом у ЗМІ, зокрема через анонімні Telegram-канали.
Влада намагалася представити це як боротьбу з корупцією, але на практиці це паралізувало роботу Київської міської ради на півроку та перетворилося на інструмент тиску на Кличка та опозицію. Переслідуванню піддалися колишній секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко (якого згодом відправили під домашній арешт за іншу справу), заступник мера Петро Оленич, депутати від опозиційних фракцій Київської міської ради, а також адвокат Денис Комарницький, який має широке коло політичних контактів та надає юридичну допомогу клієнтам з різних опозиційних сил.
Атака на опозицію
Нова хвиля політичного тиску на столичну владу розпочалася в липні, коли міська рада мала обрати секретаря. Були використані всі доступні інструменти: погрози, підозри, кримінальні провадження, обшуки, виклики на співбесіди. «Мета — змусити людей проголосувати за потрібну людину на посаду секретаря. Після цього перевороту новий секретар Київської міської ради, спільно з головою Київської міської ради, має очолити адміністрацію Києва», — прокоментував тоді колишній народний депутат та політичний експерт Олександр Черненко .
11 вересня, прямо під час відкриття пленарного засідання, Кличко анонсував чергову атаку правоохоронців: влада готує підозри шістьом ключовим депутатам опозиційних партій: Леоніду Ємцю (ЄС), Григорію Маленку («Голос»), Віктору Домагальському (адвокат, який представляє інтереси Кличка та його заступника Володимира Прокопіва), Вікторії Мусі («Удар»), Володимиру Андрусишину (ЄС), Олександру Бродському («Батьківщина»). Формальна причина – нібито незаконно отримана ними компенсація за відрядження. «Робиться все, щоб не допустити роботи Київської міської ради. Щоб дестабілізувати роботу депутатського корпусу», – заявив мер .
РЕКЛАМА
Впливові ЗМІ зазначають: масована кампанія силовиків проти органів місцевого самоврядування свідчить про те, що вся діяльність прокуратури не спрямована на чистоки. Вона може мати інші причини: відволікання уваги від протистояння між президентськими силовиками та антикорупційними інституціями (подальші слідчі дії СБУ проти детективів НАБУ), необхідність посилення адміністративного ресурсу перед виборами та «бажання нових керівників прокуратури «пригостити» старих представників місцевої влади».
Справа Молчанової
Окрім операції НАБУ, тиск також чинять на інших депутатів та голів комісій Київської міської ради. Відкриті кримінальні провадження та підозри стосуються директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Руслана Кандибора, керівника апарату Київської міської державної адміністрації Дмитра Загуменного та першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Миколи Поворозника. Під ударом також опинилася бізнес-спільнота столиці.
6 вересня НАБУ та САП повідомили про підозру засновниці групи компаній «Столиця» Владі Молчановій у справі про захоплення 18 гектарів землі на Столичному ринку. Сторона обвинувачення просила для неї заставу в розмірі 300 мільйонів гривень. Вищий апеляційний суд у кримінальних справах зрештою призначив заставу в розмірі 100 мільйонів гривень, яку Молчанова відмовилася сплачувати. Вона заявила, що розслідування триває вже понад 4 роки і зараз його навмисно прискорюють. Вона назвала справу «абсолютно сфабрикованою» та спрямованою на знищення бізнесу компаній, до яких вона мала або має відношення.
Нагадаємо, той самий ВАКС «знизив» суму застави з 500 мільйонів до 20 мільйонів гривень для колишньої керівника Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи, у якої знайшли майже 6 мільйонів доларів готівкою.
Закон про столицю
Боротьба Офісу з Кличком та його оточенням триває не лише у сфері кримінального права, а й на законодавчому рівні. Розділення посад мера та голови КМДА, тим самим позбавлення мера значної частини повноважень, – це давній план, про який влада згадує щоразу, коли відносини між Офісом та Кличком знову загострюються.
Ще у вересні 2019 року в Раді було зареєстровано законопроект 2143-3, який швидко проголосували в першому читанні та залишили там. Підготовка та розгляд проекту супроводжувалися скандалами та конфліктами, адже всі розуміли: за допомогою цього закону Управління зосередить надмірну владу над столицею. І хоча закон багато місяців лежав бездіяльним, Банкова не відмовилася від своїх намірів: у лютому 2025 року партія «Слуга народу» пообіцяла повернутися до нього до кінця 2025 року, щоб запобігти «надмірній концентрації влади у мера».
Закон для ворогів
Влада також практикує вибіркове правосуддя щодо своїх політичних опонентів на національному рівні. Тривале кримінальне переслідування та економічні санкції проти лідера опозиції Петра Порошенка називають політичними репресіями як в Україні, так і на Заході. Водночас тривають так звані «справи генералів», розслідування яких, за наявності відповідних вказівок, може «розширитися» і на колишнього головнокомандувача Валерія Залужного, який значно випереджає Зеленського за всіма рейтингами.
Натомість, підхід уряду до своїх же є дзеркальним. Олексія Чернишова, колишнього віце-прем'єра та міністра національної єдності, якого називають наближеним до президента, довгий час приховували від підозр в отриманні неправомірної вигоди та зловживанні службовим становищем у великих розмірах. «УП» повідомляло, що НАБУ та САП не проводили обшуків у будинку Чернишова, хоча мали відповідне рішення суду. Джерела видання в антикорупційних органах підтвердили: обшуки не відбулися через вплив директора НАБУ Кривоноса на детективів. А за рік до цих подій журналісти зафіксували таємний візит Чернишова до НАБУ. Інший приклад – Олексій Кузнецов, народний депутат від партії «Слуга народу», підозрюваний у корупції при закупівлі дронів та засобів радіоелектронної боротьби, продовжує відвідувати Раду та бути членом фракції.
Загалом, щонайменше вшосте за 2025 рік, народні депутати, підконтрольні Офісу Президента, намагаються проштовхнути в Раді законопроекти, які фактично передбачатимуть амністію за корупційні злочини, якщо вони були скоєні під час «контррозвідувального чи агентурного завдання». Правоохоронним органам достатньо назвати своїм агентом того ж Артема Шила, і він уникне покарання за організацію корупційних схем на Укрзалізниці.
Аналогії з минулим очевидні: як і за часів Януковича, правоохоронна та судова системи використовуються для лобіювання інтересів чинної влади та тиску на опозиційні сили. Такі методи політичної боротьби не лише не додають балів владі в рейтингах, а й загрожують демократичній системі, підривають довіру до інституцій та самої держави, що особливо небезпечно у воєнний час.
Раніше повідомлялося, що бізнесмен закликав нового міністра оборони скасувати корупційні “закриті рамки” в оборонних закупівлях.
