Група народних депутатів зареєструвала законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України щодо проходження служби в податкових органах та проведення атестації посадових осіб податкових органів.
Як зазначається в пояснювальній записці до документа, що з’явився на сайті парламенту 16 вересня, ініціатива покликана розв’язати проблему тривалої відсутності в Україні повноцінного керівника Державної податкової служби (ДПС), оскільки керування відомством тимчасовими виконувачами обов’язків створює нестабільність, стримує реформи та знижує довіру з боку бізнесу й міжнародних партнерів.
Документ пропонує запровадити відкритий і прозорий конкурсний відбір очільника ДПС за участю спецкомісії та його призначення строком на п’ять років із гарантіями інституційної незалежності і встановленням ключових показників ефективності (KPI). Окрім цього, передбачено проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності податкового органу через один і три роки після призначення керівника.
Законопроєкт також закріплює гарантовані складові заробітної плати податківців (оклад, надбавки за інтенсивність, кваліфікацію, виконання KPI та командну премію) із мінімальними розмірами посадових окладів: для центрального апарату — не менше 14 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для територіальних органів — не менше 12 таких мінімумів. Для фахівців із кібербезпеки та IT пропонується встановити надбавку у розмірі 1,5% посадового окладу.
Окремим блоком документ передбачає проведення одноразової атестації посадових осіб податкових органів (за винятком керівника та його заступників, обраних за новими правилами), яка проходитиме у дві черги: спочатку керівництво вищої ланки (перший заступник, заступники, керівники та заступники керівників структурних підрозділів і територіальних органів), а на другому етапі — решта посадових осіб.
Автори ініціативи зазначають, що реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових видатків із держбюджету.
Авторами законопроєкту є, зокрема, народні депутати Ярослав Железняк (фракція «Голос»), голова антикорупційного комітету Ради Анастасія Радіна, очільник Фінкомітету Ради Данило Гетманцев.
Як повідомлялося, до призначення керівником ДПС 31 грудня 2024 року Руслан Кравченко обіймав посаду голови Київської обласної адміністрації. Згодом Президент Володимир Зеленський призначив його генеральним прокурором, після чого тимчасове виконання обов’язків голови ДПС 23 червня 2025 року перейшло до його заступниці Лесі Карнаух, яка до цього була заступницею голови служби.
14 вересня Кабмін достроково припинив повноваження Карнаух як тимчасової виконувачки обов’язків (т.в.о.) голови ДПС. Вже наступного дня, 15 вересня, детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та прокурори Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) провели обшуки у колишньої очільниці податкової служби, що відбулися одразу після її відставки та в день, коли Кравченко покинув країну. Наразі в антикорупційних відомствах офіційно утримуються від коментарів щодо причин та результатів слідчих дій.