Єдність судової практики має особливе значення для кримінального правосуддя, де від однакового застосування норм залежить не лише передбачуваність судових рішень, а й дотримання прав учасників провадження. У першому півріччі 2026 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув питання, пов’язані із кваліфікацією кримінальних правопорушень, доказуванням та межами судового розгляду. Відповідні підходи систематизовано в Огляді судової практики ККС ВС за I півріччя 2026 року.
Серед ключових позицій — висновки щодо кримінальних правопорушень, учинених організованою групою, колабораційної діяльності та ухилення від мобілізації. Зокрема, ККС ВС звернув увагу на ознаки стійкості організованої групи та значення участі особи у спільній злочинній діяльності. У справах про колабораціонізм Суд наголосив на необхідності доведення добровільності дій особи, тоді як щодо ухилення від мобілізації — на необхідності встановлення належного статусу особи як суб’єкта злочину, зокрема її придатності до військової служби.
Окремі позиції стосуються доказування та процесуальних гарантій. ККС ВС визнав допустимими автоматичні записи телефонних розмов, зроблені за допомогою самостійно встановленої користувачем програми, за умови добровільного надання відповідного запису правоохоронцям. Водночас Суд підтвердив істотність вимоги про технічну фіксацію розгляду клопотання про дозвіл на обшук: її відсутність може мати наслідком недопустимість доказів, отриманих у результаті такого обшуку.
У статті детальніше проаналізовано ключові правові висновки, які визначатимуть оновлені підходи судів до кримінальних справ.