Цикл літніх свят завершує Третій Спас, який ще називають Горіховий, Холодний, Хлібний чи Полотняний.
Його православні християни відзначають одразу після Першої Пречистої, 29 серпня.
На Горіховий Спас у церкві святили хліб з борошна нового врожаю, горіхи, яблука, випічку. Оскільки піст вже скінчився, дозволялося нести м'ясо, птицю, яйця і т.д.
Хлібним свято називається, бо господині пекли хліб з нового борошна, а Горіховим, бо в лісі починали збирати ліщину.
У народі знали: «Багато горіхів на Спас, за рік запасеш хліба про запас».
Існувало багато прикмет, пов'язаних зі святом.
Якщо журавель залишав рідні місця до Третього Спасу, то знали, що осінь буде короткою, а на Покрову перші заморозки — «Успіння минуло, сонце на осінь пішло».
Літні люди вірили, що на Горіховий Спас не ходять у ліс без оберега, щоб нечисть не причепилась і не завела у хащі.
Якщо вода у водоймах спокійна, то осінь буде теплою, а зима пройде без хуртовини.
Якщо на Третій Спас гарна погода, то зима буде короткою, а весна ранньою.
Як і на інші свята, на Горіховий Спас ворожили. На зірваних горіхах дівчата загадували бажання. Якщо траплявся солодкий за смаком горіх — до великого почуття, гіркий — до чоловічої зради, гнилий — до біди, а терпкий і незрілий плід — чекай на важливу звістку.
На Третій Спас дозволялося працювати, але не можна було лаятись, люди намагалися не ображати одне одного, не можна відмовляти у посильній допомозі, не забували про сиріт, немічних й нужденних, намагалися пробачати образи.
З цього часу починався відліт птахів у теплі краї. Лелеки ставили пташенят на крило, проводячи щоденні репетиції перед далекою дорогою. За старих часів при прощанні з лелеками чоловіки навіть знімали шапки, кланялися й бажали їм легкого шляху та швидкого повернення додому.
Як відомо, всі три Спаси — Яблучний, Медовий та Горіховий відносяться до великих релігійних свят.
Ще велике свято — Успіння Пресвятої Богородиці — християни відзначили 28 серпня після Успенського посту.
