Вночі 19 серпня ворог спрямував на Полтавщину 250 безпілотників, 4 балістичні та 5 крилатих ракет. Під атакою перебували Кременчук та Лубенський район. Більшість з цих повітряних цілей дістались багатостраждальному Кременчуку. Лубенщину ж так жорстоко обстріляли вперше з початку широкомасштабного вторгнення. Під прицілом росіян був один з виробничих об’єктів газотранспортної системи України.
Народний депутат Анастасія Ляшенко, яка мешкає в Лубнах, розповіла «ФАКТАМ», як вона з маленькою дитиною на руках шукала укриття посеред ночі.
Два входи з різних боків: який з них обрати вночі?
— Я прокинулась невдовзі після півночі від противного гулу «Шахедів» над моєю багатоповерхівкою, — повідомила Анастасія. — У той же момент почула звук вибуху неподалік. Витягнувши дворічного сина з-під ковдри, як була, в піжамі, вискочила на сходовий майданчик.
ВІДЕО ДНЯ
Включила телефон. Дивлюся — на Лубни цілеспрямовано безперервно летять ударні дрони. Зрозуміла, що треба терміново шукати укриття. Бігом повернулася у квартиру, схопила якісь речі й ключі від машини. Дитина, звісно, в шоці, не розуміє, що відбувається.
Спочатку мала намір сховатися у підвальному приміщенні нашого будинку, але подумала, що в разі чого, він складеться, як картковий будиночок. Я підвалів дуже боюся.
РЕКЛАМА
На щастя, цієї ночі мою машину ніхто не підпер і я змогла швидко виїхати з двору. А куди їхати? Поряд з моїм будинком — старовинна адмінбудівля. Знаю, що в її підвальному приміщенні обладнано велике надійне укриття.
Набираю голову Лубенської районної військової адміністрації Сергія Сіряченка, знаючи напевне, що він не спить. Він мене одразу ж відмовив від цієї затії, оскільки щойно отримав повідомлення про те, що росіяни можуть бити й по адмінбудівлях. Порадив їхати в четверту гімназію. Це трохи далі. Якби була без машини, то бігли б туди хвилин 20. А так доїхали хвилини за три-чотири порожніми вулицями.
Анастасія ЛяшенкоРЕКЛАМА
Було дуже страшно, бо бахкало без перестану. Я зачинила вікна, щоб менше чути ці звуки. Ще не бачила, щоб мою дитину так трусило. По ходу придумую малому якусь пригодницьку історію, щоб якось його відволікти від ситуації. В нього перелякані очі.
Заїхали на територію гімназії. Зорієнтуватися на незнайомій місцевості у суцільній темряві та ще й у стані паніки важко. Світло фар підсвітило велику табличку з написом «укриття» на дверях підвального приміщення, в якому, як я зрозуміла, можна сховатися від небезпеки. Двері, звісно, зачинені. Навкруги ніде нікого. А воно бахкає…
Набираю номер Сіряченка, розповідаю про ситуацію. Він грубо лається: «Зараз буду їх підіймати».
Ми з Давидком сидимо в машині. В нього замерзли ніжки, бо я винесла його на руках і забула про взуття. Знімаю з нього кофту й закутую ніжки.
Минає хвилин десять, а навколо так само нікого. І тут такий вибух, що наша машина захиталася. Пізніше дізналася, що «Шахед» упав поряд з лікарнею, за кількасот метрів від нас. Мене просто «накрило». Я перелякалась і розплакалась. Знову телефоную першій особі району. «Директорка мені сказала, що там усе відчинено», — чую у відповідь.
РЕКЛАМА
Та де ж відчинено, якщо я стою перед зачиненими дверима з вивіскою «укриття»?
Аж тут дивлюся: вмикають світло на порозі гімназії та з середини приміщення виходить жіночка й каже мені, що у них укриття… з іншого боку, а та табличка, мовляв, для… учнів. Я, звісно, не стрималась і сказала їй усе, що думаю з цього приводу.
Зрештою, нас перевели через усю школу на інший вхід. Укриття, обладнане в підвалі приміщення, дійсно надійне. Воно просторе, але через відсутність вентиляції там стоїть жахливий запах фарби, якою там щось фарбували, думаю, для звітів. Тож усі, хто в ньому «ночував», періодично змушені були підійматися нагору, щоб подихати свіжим повітрям.
Укриття в підвалі гімназії
Читайте також: Війна і зачинені двері: чому більшість укриттів у Полтаві залишаються недоступними?
З горем пополам пересиділи ми там «шахедну» атаку на об’єкт газотранспортної системи. На щастя, для нас це обійшлося великим переляком. За попередніми даними, людських жертв немає. Але дуже багато руйнувань. Мій знайомий, який працює на цьому об’єкті, сказав, що йому тепер немає куди йти на роботу.
У сховищі на підприємстві, яке атакував рій безпілотників, завалився вхід
— За словами голови Лубенської районної військової адміністрації Сергія Сіряченка, на території підприємства не залишилось жодного вцілілого приміщення, — продовжує Анастасія Ляшенко. — Тільки дивом не постраждали люди, що знаходились в укритті на цьому підприємстві. В ньому завалився вхід, і туди почав просочуватися запах газу, бо стався витік. Якби не запасний вихід, то утворилась би братська могила.
На жаль, нашому ППО не вдалося захистити важливий енергетичний об’єкт. Дрони падали на нього, як каміння з неба. Прильоти фіксувались один за одним. Загалом цілеспрямовано було запущено 50−60 «Шахедів» в одну точку. Причому більшість з них літає тепер на великих швидкостях і беззвучно, оскільки ворог навчився їх якось глушити.
Фахівці, які працюють на місці, роблять усе можливе, щоб ліквідувати наслідки масованої атаки.
Карта руху шахедів та ракет на Полтавщині 19 серпня
Ця ніч — ще один серйозний сигнал усім нам, що укриття маємо робити не для галочки, не для звіту, а для надійної безпеки людей. За всіма технологічними вимогами. А також нагадування для представників і влади, і громадськості тих населених пунктів, які, можливо, до цього часу ще не стикалися з такими масованими обстрілами, максимально звернути увагу на заходи безпеки. Влада знову має мобілізувати всіх, хто відповідає за утримання укриттів, подбати про їхню доступність, і все, що з цим пов'язано. Максимально донести інформацію про їхні адреси, аж до того, що наклеїти їх у кожному під'їзді будинку.
Читайте також: «Після прильоту „Шахеда“ в наш дім ходимо до укриття»: відомий актор Андрій Ісаєнко про випробування під час великої війни
Моя особиста порада з власного досвіду: треба мати під рукою «тривожну валізу», які ми складали на початку війни, а потім забули про них. Аби в разі подібних обстрілів усе найнеобхідніше знаходилось в одному місці. Мусимо обов’язково перевірити, яке максимально безпечне укриття до нас найближче, як до нього добігти чи доїхати.
Оговтаюсь і буду розбиратися з тими укриттями. На законодавчому рівні відповідальність за їхню відсутність достатня, на мою думку.
Кременчук після масованої російської атаки
Не знаю, що ще треба, аби кожен усвідомив, що війна надовго. А так звані «миротворці», які говорять про «умиротворення» кривавого диктатора за рахунок українських поступок з широкими усмішками на обличчях, насправді не стоять на позиції справедливості. Далі можете самі підібрати слова на їхню адресу…
P. S. Офіційно поки не називається об’єкт під Лубнами, який був атакований 19 серпня. Але, за інформацією видання «Кореспондент.net», саме тут знаходиться компресорна станція «Лубни», яка розташована на магістральному газопроводі «Шебелинка — Диканька — Київ», що забезпечує підтримку тиску в газопроводі для транспортування природного газу. Сам газопровід є важливою частиною газотранспортної системи України, що забезпечує постачання газу з родовищ на Харківщині до споживачів у Київській області та інших регіонах.
Можливо, удар був завданий у відповідь на останні удари ЗСУ по нафтопроводу «Дружба».
Раніше «ФАКТИ» розповідали, кого й чому не пускають в бомбосховища під час обстрілів, чи законно це та куди скаржитись.
Фото надані Анастасією Ляшенко та з відкритих джерел
