З початком війни в Україні активізувалися шахраї, які намагаються за допомогою хитрості та обману отримати реквізити банківських карток громадян та викрасти у них гроші.
ВІДЕО ДНЯ
А найгірше в такій ситуації те, що в результаті шахрайства страждає звичайний споживач, якого банк може через суд змусити компенсувати збитки – зазвичай так і траплялося. Однак нещодавно сталася подія, яка створює новий прецедент для таких випадків, пише видання «Економічні новини».
Таким чином, Верховний Суд у своїй постанові від 2 липня 2025 року у справі № 490/7829/23, яка розглядала спір між клієнтом та ПриватБанком, ухвалив важливе рішення на користь споживача.
Спочатку банк подав позов проти боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором. На підтвердження заявлених позовних вимог позивач зазначив, що між ними було укладено договір про надання банківських послуг, за умовами якого банк надав позичальнику кредит. Водночас банк надав лише часткові докази наявності заборгованості за кредитом. Суд першої інстанції також врахував, що у травні 2022 року з рахунку відповідача було списано значну суму (69 342,00 грн.) внаслідок несанкціонованої операції, але банк не надав доказів того, що це сталося з вини відповідача. Навіть більше: натомість останній оперативно повідомив про інцидент як правоохоронні органи, так і банк.
РЕКЛАМА
Враховуючи надані докази, зокрема матеріали кримінального провадження, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову лише щодо фактично отриманих, використаних, але не повернутих відповідачем коштів у розмірі 4732,86 грн.
Наступною інстанцією, де розглядалася справа, був Апеляційний суд. Він виніс рішення на користь позивача (банку), стягнувши з громадянина борг за основною сумою кредиту на загальну суму 68 124,22 гривень (тобто, включаючи суму, зняту шахраями).
Щодо крадіжки коштів було прийнято «стандартне» рішення: користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню PIN-коду чи іншої інформації, що давала змогу ініціювати платіжні операції. Тому він повинен повернути борг.
РЕКЛАМА
Третьою інстанцією, яка розглядала справу, був ККС Верховного Суду (Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду). Він погодився з доводами громадянина про те, що банк не довів факту сприяння ним несанкціонованому списанню коштів у травні 2022 року. І звернув увагу на те, що, навпаки, у матеріалах справи є докази того, що відповідач своєчасно повідомив банк та правоохоронців про інцидент. А за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення слід тлумачити переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабшою» стороною в таких цивільних відносинах, правовідносини споживача з банком фактично не є рівноправними.
ККС Верховного Суду також нагадав, що саме банк мав надати суду першої інстанції незаперечні докази сприяння відповідачем незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, що дозволила ініціювати платіжні операції.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу на те, що банк посилався в апеляційному суді на обставини та докази, існування яких він заперечував у суді першої інстанції, що не відповідає принципам справедливості та добросовісності та забороні суперечливої поведінки.
Враховуючи вищезазначене, Верховний Суд встановив несправедливість процесуальної поведінки позивача та те, що апеляційний суд необґрунтовано, порушуючи норми процесуального права, врахував, дослідив та оцінив нові докази, надані банком, та обґрунтував їх оскаржуваним судовим рішенням, що є порушенням процедури повного розкриття доказів, закріпленої нормами Цивільного процесуального кодексу України.
РЕКЛАМА
Водночас суд першої інстанції не порушив норм процесуального права та правильно застосував норми матеріального права, тому ВСС Верховного Суду дійшов висновку, що постанову апеляційного суду слід скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Іншими словами, «клієнт банку не несе відповідальності за несанкціоновані операції з платіжною карткою, якщо він негайно повідомив банк про такі операції, а банк не довів, що клієнт своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера чи іншої інформації, що дозволяє ініціювати платіжні операції. Факт правильного введення вихідних даних для ініціювання банківської операції сам по собі не може достовірно підтвердити вину клієнта», – пояснюється рішення Верховного Суду у спеціалізованому виданні «Судово-Юридична газета», посилаючись на постанову Верховного Суду від 2 липня 2025 року у справі № 490/7829/23 (провадження № 61−16525св24).
Це рішення, повторимося, створює важливий прецедент: у випадках фінансового шахрайства провина не перекладається автоматично на власників карток, як це зазвичай було раніше. І банки мають нести відповідальність за безпеку послуг, якими користуються українці.
Нагадаємо, що раніше НБУ назвав «схеми», за допомогою яких шахраї вкрали понад мільярд гривень з карток українців.
