Владислав Щербина — один із геніїв українського фарфорового мистецтва. Він прожив яскраве та водночас непросте життя. Доля дарувала йому дев’яносто років та щастя працювати практично до останніх днів. «Щоразу, коли приходжу до майстерні, почуваюся як у раю» — розповідав він у інтерв’ю «ФАКТАМ».
Твори Владислава Щербини сьогодні зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва., Національному музеї історії України, є вони й у музейних зібраннях у Литві та Угорщині, а також у приватних колекціях.
За словами Владислава Івановича, в Україні він створив найбільшу кількість порцелянової скульптури. Жанрове різноманіття дійсно вражає: тут і біблійні герої, і трипільські мудреці, і персонажі світової літератури.
Після закінчення скульптурного відділення Одеського художнього училища Владислав Щербина працював на фарфорових заводах у Баранівці та Городниці, потім — на Київському експериментальному кераміко-мистецькому заводі. Його запрошували працювати на знамениту Севрську порцелянову мануфактуру у Франції, але він відмовився через вік. В останні роки видатний український скульптор творив у маленькій майстерні в одному із мальовничих районів Києва.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про раритетну серію скульптур Владислава Щербини «На злобу дня».
«Стиляги стали першими у Радянському Союзі, хто не побоявся виділитися з натовпу»
– Серія Владислава Щербини «На злобу дня» була створена на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі у 1957 році, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — До її складу входили п’ять фарфорових фігурок: «Ведмідь-бюрократ», «Вовк-стиляга», «Лисиця-агрономка», «Заєць-базіка» та «Пильний сторож».
ВІДЕО ДНЯ
В. Щербина. Скульптурна група «На злобу дня». КЕКХЗ. 1957
— У 2018 році мені пощастило взяти у Владислава Щербини інтерв’ю. Він розповідав, що у образі Вовка-стиляги зобразив себе. Адже у ті часи одягався яскраво, екстравагантно. Носив модні туфлі на товстій підошві, які привозилися з-за кордону, вузькі картаті штани канаркового кольору, блакитний піджак. Зачіска була божевільна! Згадував, як за ним бігли хлопці та кричали: «Стиляга! Стиляга!» «Я був без комплексів, розкутий, жив, як мені подобалося», — зазначав Владислав Щербина.
РЕКЛАМА
– Саме тому й створив таку серію. Стиляги стали першими у Радянському Союзі, хто не побоявся виділитися з натовпу та та мислити по-іншому. Ця молодіжна субкультура була поширена у великих містах. Стиляги мали за зразок життя у капіталістичних країнах. Яскравий одяг, зацікавленість закордонною музикою та танцями, нігілізм у судженнях, несприйняття способу життя більшості — все це було притаманне цьому прошарку молоді. Стиляги з їх підвищеним інтересом до західноєвропейської та американської поп-культури нещадно критикувались, висміювались та засуджувались комсомольцями. Поведінка стиляг ставала предметом обговорення на комсомольських зборах, їх намагались перевиховати. Апологети радянського способу життя казали про стиляг: «Сьогодні він грає джаз, а завтра батьківщину продасть». Вовк-стиляга в скульптурній групі — розкута у поведінці молода людина в піджаку з широкими плечима, краватці забарвлення «пожежа в джунглях», укорочених штанах-дудочках, строкатих шкарпетках, черевиках на підошві «манна каша».
В. Щербина. «Вовк-стиляга». КЕКХЗ. 1957РЕКЛАМА
«У алегоричній формі Владислав Щербина створив портрети сучасників»
— Серія надзвичайно колоритна.
– Після «Вовка-стиляги» з'явилися й інші сатиричні персонажі: сонний пес — «Пильний сторож», вискочка — «Заєць-базіка», модниця — «Лисиця-агрономка», підприємливий «Ведмідь-бюрократ». Продавалися ці фігурки і в комплекті, і окремо. У алегоричній формі Владислав Щербина створив портрети сучасників.
РЕКЛАМА
В. Щербина. «Заєць-базіка». КЕКХЗ. 1957
— Дуже яскрава скульптура — «Лисиця-агрономка».
– Так. У цьому образі показана дівчина — стиляга, яка, очевидно, після закінчення вищого навчального закладу отримала направлення в колгосп та поїхала в село брати відкріплення. Отримати такий дозвіл було майже неможливо. Адже після закінчення вишу кожен випускник мав відпрацювати за направленням два роки. Лисиця прикрашена, як новорічна ялинка, в строкатому вбранні, доповненому біжутерією та сумочкою. Така випускниця столичного вишу та праця у колгоспі точно були несумісні. Ця фігурка у серії «На злобу дня», до речі, моя улюблена. Мені взагалі дуже подобаються фарфорові фігурки модниць. Вони є у творчому доробку Ольги Рапай, Валентини ТрегубовоЇ та Оксани Жникруп. Всі ці роботи стали художніми раритетами, які розповідають про моду того часу. У кожній роботі цікаво розглядати деталі: прикраси, сумочки, взуття модниць.
В. Щербина. «Лисиця-агрономка». КЕКХЗ. 1957
«Ведмідь-бюрократ виявився напрочуд характерним персонажем часу, в якому чиновники впізнавали себе»
– Дуже колоритний образ і «Ведмедя-бюрократа», — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. – Представник вищого партійного керівництва зображений в добротному костюмі у смужку, з яскравою краваткою, портфелем у руці та автоматичною золотою ручкою в нагрудній кишені.
— На жаль, доля цієї серії, як розповідав Владислав Щербина, виявилася сумною: «Якась дама подарувала фігурку „Ведмедя-бюрократа“ в макінтоші та з портфелем чоловікові — великому чиновнику. Той, мабуть, упізнав у цьому образі себе і дуже розлютився. На Київський експериментальний кераміко-художній завод одразу зателефонували із центрального комітету партії з вимогою негайно зняти серію з виробництва»…
– Так. «Ведмідь-бюрократ» виявився напрочуд характерним персонажем часу, в якому чиновники одразу впізнавали себе. То й не могли стерпіти сатири. Таким чином затверджена на художній раді серія була зі скандалом знята з виробництва. Випускалася вона на заводі дуже короткий період, що робить її рідкісною.
В. Щербина. ««Ведмідь-бюрократ». КЕКХЗ. 1957
Раніше у «ФАКТАХ» колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповідала про незвичайні фарфорові фігурки малят-«укутишів».
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
На фото у заголовку В. Щербина. Скульптурна група «На злобу дня». КЕКХЗ. 1957
Фото із альбому Людмили Карпінської-Романюк
