Сорочинський ярмарок є символом української культури. Щорічно проводиться у селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області, ця яскрава подія полонить відвідувачів своїм неповторним колоритом. Ті, кому пощастило його відвідати, залишать у спогадах незабутню атмосферу на все життя.
В ексклюзивній розмові з «ФАКТАМИ» Людмила Карпінська-Романюк, відома кураторка українського порцеляну та публіцистка, розповіла про те, як українські митці інтерпретували тему Сорочинського ярмарку в мистецтві порцеляни.
«Ця колекція є найвищим досягненням української порцелянової скульптури середини 20-го століття»
— Скульптурна серія Валентини Трегубової «Сорочинський ярмарок», створена в 1966 році на Коростенському фарфоровому заводі, є віхою, — зазначає Карпінська-Романюк. — Позолочені деталі та яскраві пігменти надають цим святковим виробам урочистої величі. У своїх творіннях Трегубова майстерно передає атмосферу ринку, яку втілюють такі фігури, як торговець керамікою та продавець цибулі.
ВІДЕО ДНЯ
В. Трегубова. «Продавець цибулі», «Гончар з горщиками» – зі скульптурної композиції «Сорочинський ярмарок». Коростенський фарфоровий завод. 1966
Ансамбль Трегубової заморожує мить святкового хаосу: танцюристи, торговці та глядачі, захоплені посеред дії. Динамічні ритми та виразні жести перетворюють жваве метушню ринку на порцелянову форму, втілюючи культурну ідентичність України. Ціна сервізу в 1960-х роках становила 46 рублів (значна сума), але його майстерність та художня цінність здобули світове визнання. Міжнародний експорт включав 200 одиниць до Монреаля (1967) та 30 до Японії, що підкреслює світову оцінку українського декоративно-прикладного мистецтва.
РЕКЛАМА
— Чудово!
— Порцелянова скринька Валентини Покосовської «Сорочинський ярмарок» зображує сцену залицяння між впевненою в собі сільською красунею та її шанувальником. Ретельна художня робота прикрашає традиційний одяг — квіткова хустка на голову та вишита спідниця демонструють надзвичайну увагу до деталей. Спадщина цієї художниці, яку вона розвивала після отримання диплома з кераміки 1951 року завдяки довічній роботі на Баранівському фарфоровому заводі, значно вплинула на українську декоративну скульптуру середини століття. Її роботи поєднують автентичні народні елементи з інноваційним дизайном, досягаючи ідеальної гармонії між традиціями та особистим стилем.
В. Покосовська. Скринька «Сорочинський ярмарок». Баранівський фарфоровий завод. 1954 рік РЕКЛАМА
«Страва Олени Жернової прославляє українську гостинність та традиції»
— Які сучасні художники досліджують цю тему?
— Тарілка «Сорочинський ярмарок» Олени Жернової демонструє щедрий врожай крізь віз, переповнений продуктами. Стилізовані ринкові кіоски та народний текстиль утворюють фон, а енергійний птах оживляє сцену. У цій роботі поетично переплітаються торгівля, мистецтво та спільна радість — невід’ємні елементи української культурної спадщини.
О. Жернова. Тарілка «Сорочинський ярмарок» із обіднього сервізу (дипломна робота у Львівському інституті прикладного мистецтва), 1989
«Олеся Томків-Войтович перетворює посуд на чудернацьких казкарок»
— Неймовірна майстерність!
РЕКЛАМА
— Сервіз із кухлів і тарілок Валентини Родіонової рясніє ринковими сценами: селяни торгують гусьми, торговці продають пироги, а натовпи людей одягнені в барвистий одяг. Насичені відтінки малинового, золотого та блакитного кольорів викликають чуттєве багатство ярмарку — його аромати, звуки та яскравий обмін. Ці функціональні витвори мистецтва перетворюють повсякденні трапези на святкування культурної спадщини Полтави.
В. Родіонова. Тарілка та кухоль “Сорочинський ярмарок”. Будянська фаянсова фабрика, 2003р
Тернопільська художниця Олеся Томків-Войтович використовує мотиви, натхненні гравюрами на дереві, на чайному посуді, створюючи грайливі наративи, що нагадують ілюстрації до дитячих книжок. Її чайний сервіз 1991 року містить дизайн декалей, які перетворюють функціональні предмети на театральні вистави.
Малюнки О. Томків-Войтович «Сорочинський ярмарок» на предметах чайного сервізу у вигляді В. Спиці, Д. Павлусика «Камоська». Тернопільський фарфоровий завод. 1991 рік
Ці порцелянові інтерпретації сільських ринків майстерно поєднують гумор, традиції та драматичний шарм. За допомогою тонких жестів та виразів обличчя митці кристалізують швидкоплинні моменти спільного життя. Кожен твір слугує мініатюрною сценічною постановкою, що відображає український дух — радісний, щирий та безмежно щедрий.
Раніше у розділі «ФАКТИ» Людмила Карпінська-Романюк розповідала про колекції порцеляни, натхненні жінками. Любителів порцеляни запрошують відвідати перший в Україні Музей порцелянових фігурок — Музей Швеця, де на вас чекають шедеври світового рівня. Ця надзвичайна колекція обіцяє незабутні враження та мистецьке просвітлення.
Заголовне зображення: Скульптурний ансамбль «Сорочинський ярмарок» В. Трегубової. Коростенський фарфоровий завод, 1966. Колекція Житомирського обласного краєзнавчого музею.
Зображення надано з архіву Людмили Карпінської-Романюк
