У Йоганнесбурзі стартував черговий саміт групи БРІКС. До неї входять Бразилія, росія, Індія, Китай і ПАР. Зустріч завершиться 24 серпня. Брати участь у ній запросили делегації ще приблизно двох десятків країн, однак вони працюватимуть обмежений час і обговорюватимуть лише одне питання — можливе розширення групи.
До Йоганнесбурга не прилетів володимир путін. Влада ПАР не захотіла сваритися з Міжнародним кримінальним судом (МКС), який видав ордер на арешт російського президента. Тому кремлівський диктатор візьме участь у роботі саміту в режимі онлайн.
Цим залюбки має намір скористатися голова КНР Сі Цзіньпін. Китайський лідер є головним ініціатором ідеї розширення БРІКС. Він стурбований тим, що російська повномасштабна агресія проти України згуртувала Захід. І Сі хоче створити вагому противагу «Великій сімці».
Приєднатися до БРІКС висловили бажання 23 країни, зокрема Казахстан, Саудівська Аравія, Індонезія, Іран, Аргентина та Ефіопія.
Це викликає серйозну стурбованість як у США, так і в Європі. Таке розширення, вважають деякі політологи та економісти, може призвести до змін глобального світопорядку.
Майбутній блок у західних ЗМІ все частіше називають Global South («Глобальний Південь»). На п'ять країн БРІКС уже припадає 40% населення Землі, 25% світової економіки і близько 15% обсягу міжнародної торгівлі.
«Якщо ми розширимо БРІКС так, щоб на нього припадала порівнянна з G7 частка світового ВВП, наш колективний голос зазвучить голосніше», — описав мету розширення китайський чиновник на умовах анонімності в бесіді з газетою The Financial Times.
На країни G7 припадає нині 44% світової економіки. Без розширення БРІКС Пекіну своїх цілей не досягти.
Друге важливе питання, яке почнуть обговорювати на саміті, це можливість створення єдиної валюти БРІКС. У цьому теж зацікавлені насамперед Китай і росія. Вони розглядають появу єдиної валюти як серйозну противагу американському долару. І цю ідею охоче підтримують інші країни, які прагнуть стати членами БРІКС. Їх не влаштовує монопольна роль долара як світової резервної валюти.
Однак поки що всі ці ідеї далекі від реалізації. Вони відображають настрої в країнах «Глобального Півдня». Водночас ці держави дуже сильно відрізняються одна від одної не тільки рівнем економічного розвитку, а й своїм політичним устроєм. І це заважає їм згуртуватися так само, як це зробили західні демократії.
Чому росія теж зацікавлена в розширенні БРІКС? По-перше, путін хоче скористатися моментом, щоб ввести в групу своїх союзників — білорусь і Казахстан. По-друге, чим більше країн буде в БРІКС, тим голосніше Кремль зможе заявляти про крах спроб міжнародної ізоляції путіна.
Поки зусиллям росії та КНР протистоять Індія, Бразилія і ПАР. Ці країни побоюються, що розширення групи призведе до того, що вони втратять свій вплив. Також вони не хочуть нажити проблем, які неминуче виникнуть із новими членами організації. Якщо кожна з держав почне вводити в групу своїх союзників, напруга всередині БРІКС буде тільки наростати.
А проблем у групи вистачає і сьогодні. І створила їх росія, розв'язавши війну проти України. Відкрита критика на адресу путіна на саміті навряд чи прозвучить. Члени БРІКС відмовляються підтримати Захід, не запроваджують санкції проти рф, прагнуть утримуватися від чітких оцінок російської агресивної політики. Для них важливі російська нафта, добрива і продовольство.
Раніше «ФАКТИ» писали, що США звинуватили ПАР у постачанні зброї росії.
