Ризик втрати трудового стажу та мінімальної пенсії без перерахунку для мільйонів українців: на кому «зберігає» кошти держава.

У зв’язку з війною, розпочатою росією проти нашої держави, в Україні з’явилося таке явище, як внутрішньо переміщена особа (ВПО) або вимушений мігрант. До 2022 року число мігрантів з Донбасу та Криму коливалося в діапазоні 1,5−1,8 мільйона людей. На початок 2026 року в Україні офіційно зареєстровано понад 4,6 млн ВПО, переважна більшість яких виїхала з тимчасово окупованих регіонів Донбасу, Криму та зон активних бойових дій. Найбільша чисельність переміщених осіб мешкає у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській областях та у Києві.

ВІДЕО ДНЯ

У 2014 році Україна не була підготовлена до викликів, спричинених окупацією Криму та Донбасу. Державна стратегія щодо ВПО була недосконалою та в певних аспектах обмежувала їхні права. Наприклад, пенсіонери-ВПО стикалися з банківськими складнощами через те, що держава пов’язала їхні пенсії з «Ощадбанком». У той час, як будь-який інший український пенсіонер мав право обирати зручний банк для отримання пенсії, мав право змінювати місце проживання, і виплати через це ніколи не припинялися, пенсіонерів-переселенців такої можливості Уряд позбавив. Ще у 2016 році пенсіонерам-ВПО «Ощадбанк» оформлював банківські картки, які також слугували пенсійним посвідченням, але з обмеженим функціоналом — зняти готівку з такої картки можна було лише в банкоматі «Ощадбанку», а от скористатися нею в магазині було неможливо, як і здійснити онлайн-оплату.

До того ж, пенсіонери були змушені проходити ідентифікацію в «Ощадбанку» кожні три місяці, а також перевірку місця проживання на підконтрольній території кожні пів року. У разі несвоєчасного проходження, пенсії накопичувалися на рахунку, але їх не видавали до моменту проходження…

У 2018 році Уряд призупинив пенсійні виплати за попередні періоди переселенцям з тимчасово окупованих Криму та Донбасу. І тільки в листопаді 2021 року вже новий склад Кабміну прийняв постанову, яка мала запустити процес погашення пенсійних заборгованостей за минулі періоди.

РЕКЛАМА

Чи змінилося щось з того часу для переселенців, які за ці роки теж вийшли на пенсію? Чи реалізується їхнє право на справедливу пенсію?

53-річний шахтар, а нині пенсіонер, визнаний таким де-юре лише частково — у 2025 році, Сергій Вікторович Федорець поділився з «ФАКТАМИ» своєю історією більше ніж трирічної боротьби з Пенсійним фондом України. Ця боротьба не завершилася навіть після його перемоги в суді.

Під час подачі документів на оформлення пенсії чоловік був впевнений у своєму праві на відпочинок у 50 років, адже мав необхідний стаж із запасом: 15 років пільгового за списком № 1 та 37 років загального (при цьому один рік пільгового стажу рахується як два звичайні). Однак Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області визнало лише 7 років пільгового стажу та повідомило, що право на пенсію він отримає лише з 4 серпня 2025 року, коли йому виповниться 53 роки.

РЕКЛАМА

Як з’ясувалося, працівники ПФУ не зарахували більше восьми років роботи заявника на шахтах «Комсомольська» та «Партизанська» ДП «Антрацит» Луганської області у період з 2005 по 2014 роки, а також стаж до 1 січня 1999 року, набутий на шахтах ДП «Ровенькиантрацит». Обидва підприємства знаходяться в Антрацитівському районі Луганської області, який було окуповано ще у 2014 році.

У результаті склалася справжня правова суперечність, яка на «майже законних підставах» дозволяла позбавляти жителів окупованих територій стажу, права на пенсію і водночас економила кошти Пенсійного фонду України. Це «майже» співробітники ПФУ пояснили частиною 3 Постанови Кабінету міністрів № 637 від 12 березня 1993 року, де для підтвердження трудового стажу передбачено отримання виписки чи довідки від підприємства, на якому працював майбутній пенсіонер.

Але тут є важливий момент: подібна вимога застосовується лише у разі відсутності трудової книжки у майбутнього пенсіонера або відсутності в ній даних про спірний період роботи. Сама Постанова № 637 прямо називається «Про затвердження Порядку підтвердження стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».

«Трудову книжку в ПФУ я надав, записи про мою роботу з повним робочим днем під землею були вказані. Тобто, відмовляючи у зарахуванні 8 років стажу та посилаючись на цю постанову, у Фонді примудрилися навіть її порушити», — емоційно розповів ФАКТАМ Сергій Федорець.

Головний герой цієї історії виграв суд, який зобов’язав Пенсійний фонд України врахувати пільговий стаж і виплатити заборгованість, що виникла, починаючи з серпня 2022 року.

РЕКЛАМА

«Суд зобов’язав ПФУ врахувати пільговий стаж, мені було призначено пенсію, визнано борг, навіть проведено березневу індексацію, і тепер моя пенсія становить 17 561,44 гривні. Але виплачувати її у повному обсязі так і не почали», — повідомив Федорець.

Причина криється у ситуації з судовою практикою Пенсійного фонду України та у Постанові Кабінету міністрів № 821 від 14 липня 2025 року. Саме ця постанова регулює порядок виплат з бюджету ПФУ пенсій, призначених за судовими рішеннями. Тобто, саме на його основі Пенсійний фонд проводить такі виплати, включаючи справу Сергія Федорця.

Пункт 6 Постанови передбачає, що витрати на виплату пенсій за судовими рішеннями здійснюються в межах бюджетних асигнувань, відповідно до розпису державного бюджету та щомісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України. Кошти надходять одержувачам, включеним до переліку станом на перше число місяця, що передує місяцю виплати.

Простіше кажучи, цей пункт означає, що у бюджеті ПФУ заздалегідь визначається сума, яка цього року буде спрямована на виплату пенсій, призначених рішенням суду.

9 лютого Кабінет міністрів України своєю Постановою № 127 затвердив бюджет ПФУ на 2026 рік, в якому чітко зазначено, що на виплату пенсій у рамках виконання Постанови № 821 у 2026 році виділено 2 млрд грн із загального бюджету в 1 трлн 263 млрд грн.

При цьому, згідно з відомостями з відкритих джерел, станом на вересень 2025 року набрали чинності 756 тисяч судових рішень про виплату пенсій, а борги оцінюються майже в 85 мільярдів гривень.

Якщо порахувати, то при щорічному виділенні 2 мільярдів гривень на виконання судових рішень погашення боргів триватиме близько 43 років. І виникає головне питання: скільки пенсіонерів з 756 тисяч, які виграли суди, доживуть до цього моменту?

У той час, як Кабмін впроваджує програму кешбеку для споживачів дизельного палива, бензину та автогазу та виділяє додаткові 2,1 млрд грн на програму «Національний кешбек», тисячі вимушених переселенців очікують на справедливі виплати…

Раніше ФАКТИ писали, чому приватні підприємці ризикують залишитися без пенсії.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *