Коли художній твір і через віки слугує джерелом натхнення для митців, композиторів, кінематографістів, це є ознакою того, що цей твір — шедевр. У творчості Тараса Шевченка таких чимало.
Українські фарфористи створили галерею робіт за мотивами поем та віршів Кобзаря.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії вітчизняної порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про вази, натхнені творчістю Тараса Шевченка, у творчому доробку українських митців.
«Вражають красою порцелянові вази у петриківському розписі»
— Порцелянові вази, натхненні творами Тараса Шевченка, — справжні шедеври, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Ось, наприклад, робота Валентини Трегубової «Катерина», створена за мотивами однойменної поеми Кобзаря. Ваза має класичну, трохи звужену догори форму. По краях — золотистий обідок. Катерина зображена у традиційному українському вбранні. Висота вази — 32, 5 сантиметри.
ВІДЕО ДНЯ
В. Трегубова. Ваза “Катерина”. Коростенський ФЗ. 1964.
— Яка чудова робота!
РЕКЛАМА
— На ювілейній виставці, присвяченій 150-річчю з дня народження Тараса Шевченка, також експонувалася ваза цієї форми з розписом за відомим його твором «Якби ви знали, паничі».
«А сестри! сестри! Горе вам,
Мої голубки молодії,
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужії,
У наймах коси побіліють,
У наймах, сестри, й умрете!»
В. Трегубова. Ваза «Сестри». Коростенський ФЗ. 1964. РЕКЛАМА
Цю тему продовжив у своїй скульптурній серії робіт «Мій Шевченко» і Владислав Щербина. Рядки Тараса Шевченка про тяжку долю кріпаків нікого не можуть залишити байдужими:
«Я бачив пекло… Там неволя,
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.
Там матір добрую мою,
Ще молодую, у могилу
Нужда та праця положила».
В. Щербина. Скульптурна композиція «Мій Шевченко». Київський ЕКХЗ. 1984. НМДМУ
А ця порцелянова ваза Леоніди Коцюбинської створена за мотивами твору Тараса Шевченка «Сліпий».
РЕКЛАМА
Л. Коцюбинська. Декоративна ваза «Сліпий». Коростенський ФЗ. 1964
— Тарас Шевченко створив у своїй поезії неймовірно красиві картини природи. Чи знайшли вони втілення у розписі ваз?
— Вражають красою порцелянові вази грушоподібної форми у традиційному українському петриківському розписі. Ось форма, створена майстринею київського заводу Галиною Зак. Ваза має вузький верх та широку основу. На білому фоні легендарна мисткиня Марфа Тимченко зобразила червоні мальви — символ материнської любові та любові до рідної землі, батьківського дому. Мальва є однією з улюблених квіток в українській народній творчості. Зображенням цієї квітки прикрашають вишивки, писанки, побутово-ужиткові речі. Традиційні сільські хатинки із солом'яними дахами та дерев'яні вітряки є характерними елементами українського сільського пейзажу. На вітряках бачимо маленьких півників — символ добробуту та гармонії. Ця барвиста ваза висотою 43 сантиметри дуже красива.
Г. Зак, М. Тимченко. Декоративна ваза “І вітряки на полі, і долом геть собі село». Київський ЕКХЗ. 1964
На вазі бачимо напис: «І вітряки на полі, і долом геть собі село». Це рядки з поеми Шевченка «Княжна»: Народна художниця України, лауреатка премії імені Катерини Білокур Марфа Тимченко усе своє життя розвивала унікальний орнаментальний стиль, створений не одним поколінням народних майстрів старовинного села Петриківка — петриківский розпис. Протягом тридцяти років вона плідно працювала у фарфорі.
«Ваза одночасно є і предметом побуту, і твором мистецтва, який відображає дух та естетику свого часу»
— Яка ваза ваша улюблена?
— Одна з улюблених — декоративна ваза під назвою «Хлюпощуться качаточка» (на фото у заголовку) висотою 24,5 сантиметри. Вона була створена у 1964 році на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Її авторами є Ярослава Козлова та Марфа Тимченко, які залишили помітний слід в українському декоративному мистецтві. Їхні твори є прикладом того, як традиційні народні орнаменти й образи можуть поєднуватися з оригінальним авторським баченням, надаючи звичайним ужитковим предметам статусу справжніх витворів мистецтва.
Ваза одночасно є і предметом побуту, і твором мистецтва, який відображає дух та естетику свого часу. Колірна гама вази насичена й контрастна. Поєднання блакитних, синіх, зелених відтінків із теплими жовтогарячими, червоними та рожевими тонами зачаровує. Важливу роль відіграють плавні лінії й декоративні завитки, які надають зображенню динаміки. У розписі вази бачимо каченят у яскравих жовтогарячих і блакитних тонах, а також флористичні елементи. Візерунок виконано в характерній для українського декоративного розпису манері з плавними лініями й насиченими кольорами, що надає виробу яскравості й життєрадісності. На вазі можна побачити цитату із вірша Тараса Шевченка «Тече вода з-під явора…».
«Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми».
— Ця робота зачаровує красою.
— 1960-ті роки в Україні були періодом активного розвитку декоративно-ужиткового мистецтва, коли на керамічних заводах створювали оригінальні авторські вироби з елементами народної творчості. Стилізація каченят і квіткових мотивів відповідає тогочасній тенденції «оживляти» побутові предмети за допомогою яскравих літературних та фольклорних образів. Подібні вази мали як утилітарне, так і декоративне призначення, часто ставали окрасою інтер’єру, а також слугували подарунками. Роботи митців Київського експериментального кераміко-художнього заводу, створені у 1950−1970-х роках, сьогодні можуть вважатися колекційними. Вони відображають історію українського декоративно-ужиткового мистецтва того часу. Завдяки цим творам ми можемо краще зрозуміти естетику того часу, коли народні мотиви ставали джерелом натхнення для декоративних рішень.
Раніше колекціонерка та дослідниця історії вітчизняної порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про яскраві роботи, присвячені сім’ї, у творчому доробку українських митців.
Читайте також: «Равлик без мушлі у фільмі „Порцелянова війна“ є метафорою біженців, які залишились без домівки», — художник Слава Леонтьєв
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
На фото в заголовку: Я. Козлова, М. Тимченко. Декоративна ваза «Хлюпощуться качаточка». Київський ЕКХЗ. 1964
