Покров Пресвятої Богородиці: нова дата, традиції, прикмети та історія свята

Свято Покрови Пресвятої Богородиці християни тепер відмічають за новоюліанським календарем на 13 днів раніше — 1 жовтня. В Україні Покров, або Покрову, впровадили ще з часів хрещення Русі, а почали широко вшановувати з ХІІ століття. Поступово з’явилися певні традиції святкування. З правилами, які сформувалися в побуті українців, читачів «ФАКТІВ» знайомлять етнографи Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові.

Українські воїни-захисники вважали Богородицю своєю покровителькою

— Існують легенди, за якими Богородиця прийшла на допомогу вірянам в давні часи, — розповідає Олена Громова, етнографиня, завідувачка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогів). — За однією з версій, вона врятувала візантійців, які потрапили в облогу в Константинополі в Х сторіччі. Матір Божа у Влахернському храмі накрила їх своїм покривалом — омофором — і зробила невидимими для ворога. В Турції зберегли саме те місце, де людям показалася Богородиця. Її поява стала знаковою подією, і люди почали звертатися до неї з молитвами про захист і покрову. Так і виникла назва релігійного свята — Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, а в народі — просто Покров, Покрова. Якщо раніше дата припадала на 14 жовтня, то тепер відмічаємо свято 1 жовтня (за новоюліанським календарем). Хоча релігійні громади самі визначають, який стиль обрати.

1

Ікона Покров Пресвятої Богородиці, друга половина 17 ст., с. Стара Сіль, Старосамбірщина

З давнини Богородицю своєю покровителькою вважали українські воїни-захисники. Колись все робилось за церковним календарем, тож свято Покрови Богородиці було одним з найголовніших у запорозьких козаків, які шанували ікону Покрови і будували однойменні храми. Всього за часів Січі існувало 13 Покровських церков, 8 — Святого Миколая і 3 — Архистратига Михаїла. За старовинними розповідями, на Покрову більшість козаків поверталась до своїх хуторів, а на Січі залишались лише ті, хто з різних причин не міг полишити своїх куренів на зиму.

В Україні збудували багато Покровських церков. Найстаріша зведена в XV сторіччі на Хмельниччині. На території нашого музею теж є Покровська церква (1792 року), а збирали її з окремих дощечок, які перевезли із села Канора Воловецького району Закарпатської області.

1

Так виглядає старовинна Покровська церква, зібрана в Пирогові з окремих дощечок, які доставили з Закарпаття

З Покрови стартувала пора весіль

На Покрову одягалися в гарну одежу, йшли зранку в церков та просили Заступницю про благополуччя для родини. Колір Богородиці на іконах витриманий у вишневих і синіх тонах, тому і жінки намагались вишити собі сорочки до свята саме в цій гаммі. Один з важливих обрядів, які проводились на Покрову на Буковині — освячення води. Священник кропив вірян, які прийшли на службу Божу, також люди несли воду і додому.

На свято робились добрі справи: церкву обдаровували іконами, голодних нагодовували тощо. Не забували і «про божу пташку холодною зимою», тому майстрували годівниці для птахів, шпаківні. А якщо цього не зробити, то «Бог землю не благословить, і може бути неврожай». В багатьох селах після церкви йшли на цвинтар поминати померлих, спорядити могили, постеливши там хрест з калини і барвінку.

В жовтні не передбачено тривалих постів — Різдвяний почнеться лише в середині листопада, тому на Покрову віруючі після служби накривали дома святковий стіл. Ходили в гості, провідували родичів, носили гостинці (калачі, печиво, пиріжки з яблуками, маком). Пекли багато млинців, щоб нагодувати якомога більше людей. На Тернопільщині готували обрядове печиво — «покровки», яке нанизували на кольорові стрічки або нитки, щоб одягти на шию чи руку дітям.

1

На Тернопільщині пекли печиво «покровки» за старовинним рецептом

До Покрови наші предки намагались завершити хліборобські роботи, заготовити корма тваринам, заповнити комори та переходили до святкувань. В основному завершувався період сватання (починався він з Першої Пречистої), а з Покрови стартувала пора весіль: «Свята мати Покрова землю вкриває листком, дівчат — платком, а подекуди і сніжком». Сезон весіль тривав аж до Пилипівського посту (зараз триватиме з 15 листопада по 24 грудня). І якщо дівчину не просватали в цей час і не взяли заміж, то люди казали: «Минула Покрова, заревіла дівка, як корова».

1

Від Покрови починався період весіль (на фото вбрання наречених в центральних регіонах України)

Щоб не залишитися без нареченого, на Покрову дівчата бігли зранку до храму, ставили святкову свічку і приказували: «Свята Мати Покровонько, покрий землю сніжком, а мене, молоду, хустиною». В західних регіонах країни, наприклад, «заманювали» жіночу долю за допомогою обряду. Вдосвіта мати з донькою відкривали двері в хаті і ворота — щоб свати не проминули дім. Потім жінки починали перекладати заготовлені до весілля рушники зі словами: «Хочу на рушничку стояти і рушником старостів в’язати». Мати розкочувала сувій домашнього полотна від комори і до відкритих воріт, примовляючи: «Стелися, доріженька, щаслива для молодих і старостів»…

Яка погода на Покрову — така і зима буде: прикмети, пов’язані зі святом

— В народі живуть багато прикмет, пов’язаних з Покровою, — доповнює розповідь Лариса Полуянова, етнографиня, наукова співробітниця відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури і побуту України (Пирогів). — Люди вірили, що сватання саме на свято принесе радість майбутньому подружжю. Як дівчина і парубок познайомляться на свято, то обов’язково поберуться. А якщо на Покрову пара поєднається, то надалі матимуть щасливе подружнє життя. І не можна відмовлятися від сватання в цей день, бо тоді можна ще довго чекати іншої нагоди отримати пропозицію стати нареченою.

1

Люди вірили, що сватання саме на свято принесе радість майбутньому подружжю

В давнину на Покрову вже значно холодало. По прикметах дивились, якою прийде зима. Казали: «До Покрова — осінь, а після неї — зима». Як до Покрови відлітають журавлі, то зима прийде рано і буде холодною. Як дуб і береза скинули листя, то чекати слід теплої зими. Яка Покрова — така й зима: де землю листом вкриває, а де і першим снігом. Колись в середині жовтня вже тріщали морози, лежав всюди сніг. Дивно про це чути, коли клімат інакший — у нас зараз тепло, наче влітку. Тож існували і такі прикмети, підходящі для сьогодення: як тепло і сонячно на свято, то осінь може бути затяжна. І важливо звернути увагу на напрям вітру: як віє з півдня, то прийде тепла зима, як «дихає» з півночі — зима буде морозною і сніжною, з заходу — до сніжної зими, а як вітер за день змінить напрямок, то й зима буде нестійкою. Довгий час збувалася прикмета: якщо листя на вишні не опаде до Покрови, то зима буде теплою; якщо не випаде сніг на свято, то він не покриє землю в листопаді і навіть у грудні.

Люди примічали, як на Покрову протопити піч в хаті яблуневими дровами, тоді буде зимою тепло в домі. Відкриваючи сезон, здавна примічали: «Прийшов Покров, не нагрієш хати без дров». Кидаючи в піч дрова з плодових дерев (щоб в господарстві все множилося і плодилося), люди примовляли: «Свята Покрова, ти покрий нашу хату теплом, а господарів — добром».

Не віталась в день свята важка робота, жінки відкладали в сторону рукоділля, навіть не готували їжу — тільки розігрівали те, що напередодні наварили. Не можна було з’являтись на городі, виконувати хатню роботу, прати, рубати, різати, напиватися без міри, щось позичати або давати в борг, сваритись і обговорювати когось, проявляти нестриманість в спілкуванні. Намагались до свята вимочити в річці домоткане полотно, бо якщо робити це пізніше, в хаті не перестануть вибухати сварки і скандали.

Читайте також: З Покровою, Днем козацтва та Днем захисників і захисниць України: листівки та поздоровлення

В тексті використані матеріали, зібрані етнографами музею в Пирогові під час досліджень у відрядженнях у 2000−2020 роках

Фото з музею Пирогів

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю любов'ю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *