20-річний воїн 46-ї окремої аеромобільної бригади Валентин Слюсарчук із села Тюдів, що на Прикарпатті, загинув під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Вербове Запорізької області. Шлях воїна, який захищає скою країну зі зброєю в руках, він обрав свідомо. За словами рідних, боєць надзвичайно пишався тим, що носить однострій, а після нашої перемоги мріяв об’їздити весь світ… У нього залишились батьки та дві сестри.
– Валентин — найменший у родині. Знаєте, коли він народився, моєму щастю не було меж. Бо ж мали дві дочки, а тут довгоочікуваний син — продовжувач роду, — розповів «ФАКТАМ» тато героя Федір Слюсарчук. — Валентин виріс у патріотичній та глибоко віруючій родині, що стало підґрунтям для формування його свідомої проукраїнської позиції. Він любив щось пізнавати нове, цікавився та вивчав зброю, для цього перечитав чимало книг. З 16 років приєднався до ВО «ТРИЗУБ» ім. Степана Бандери. Він надзвичайно любив військову справу. Мав позивний «Шелбі». Валентин брав активну участь у вишкільній діяльності організації. Вишколював молодь та ділився знаннями з новобранцями. Зі слів наставників, постійно працював над помилками, щоб стати найкращим у всьому. Принципом життя сина була допомога ближнім. Крім того, на прохання громад з парафій з Буковини та Прикарпаття Валентин забезпечував охорону парафіян та духовенства ПЦУ. Після школи Валентин вступив до Косівського фахового коледжу прикладного та декоративного мистецтва, де отримав спеціальність майстра з ювелірних виробів. Після того мав отримати вищу освіту за професією, але не встиг. Бо твердо вирішив стати на захист рідної землі.
25.02. 2022 в складі Добровольчого українського корпусу Валентин Слюсарчук розпочав свій бойовий шлях.
– Разом з побратимами брав участь у боях на Донеччині, Луганщині та звільненні територій Чорнобильської зони. Виявляв у боях відважність, витримку та рішучість. Зі слів побратимів Валентин міг наражати себе на небезпеку, щоб вберегти інших. 31 січня цього року з побратимами з ДУКу приєднався до лав ЗСУ. Служив навідником 46-ої окремої аеромобільної бригади у складі десантно-штурмових військ. Звісно, ми переживали за сина, але думки погані відганяли. Валентин не раз казав, що якщо загине на війні — то тільки героєм. Весною 2023 року син брав участь у боях за Бахмут, де отримав осколкове поранення та контузію. Навіть не пройшов лікування, як вирішив поїхати на навчання в Іспанію. З червня по липень Валентин пройшов курс базової підготовки. Володів вміннями снайперської стрільби, парамедицини, мав навички кулеметника та гранатометника.
Після повернення відразу поїхав в зону бойових дій на Запорізький напрямок.