Одразу за Першою Пречистою слідує Третій Спас, який вшановують 16 серпня, слідом за Успінням Богородиці. В народі відомі ще деякі назви: Післясвято, Післяуспіння, Нерукотворний Спас, Спас на полотні…
ВІДЕО ДНЯ
Історія та особливості свята
– О цій порі люди не сиділи склавши руки, збирали врожаї, заповнюючи припасами погреби, клуні, комори, — розповідає Лариса Полуянова, етнографиня, наукова співробітниця відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури і побуту України (у Пирогові). — На свято йшли до храму, а після служби зазвичай не бралися за важку роботу. Хоча за давніми традиціями, суворих заборон не було, бо вважали: «Бог простить». Тож могли ставати до праці, не гаючи часу — треба було забезпечити добробут до наступної хліборобської пори. От і казали: «Третій Спас запитає у вас: чи жнивували, чи в холодку пролежали». Тож йшли в сад, на город по фрукти, овочі, горіхи (як дозрівали). Третій Спас називали Хлібним, бо саме збирали в полі зерно, заготовляли сіно, готували ниви до озимини. Вважалось, що все придбане о цій порі гарно зберігається і дуже поживне.
Свято, яке приходило після Першої Пречистої (15 серпня), називали Третій Спас, Хлібний, Полотняний, Спас на полотні, але більше в нашій культурі вживані назви Післясвято, Післяуспіння. Так вийшло, що Третій Спас не мав такого значення, як Другий (Великий Спас). З 2023 рок дати сьогоднішніх Спасів змістилися на 13 днів назад і стали такими, якими були ще до 1918 року. В український інтерпретації до ХХ століття серпневі свята носили назви: перше — Маковія, друге — Великий Спас і третє — Післясвято, а у росіян відповідно — Медовий, Яблучний та Хлібний (Горіховий, Холодний, Полотняний) Спаси.
На Післяуспіння освячували не тільки хліб, випічку, колоски, а й полотно (або вироби з полотна). За церковними тлумаченнями, 16 серпня у християнстві присвячується події перенесення з Едесси до Константинополя (944 рік) Нерукотворного образу Ісуса Христа. За легендою, коли Спаситель умився і приклав до обличчя рушник, то на ньому відбився Його образ. Ця ікона нерукотворна, а від неї і назва свята — Нерукотворний Спас або Полотняний. В народі вірили, що посвячена в цей день полотняна сорочка здатна подарувати людині здоров’я, освятить її благодаттю, принесе в родину щастя.
РЕКЛАМА
– В церкву несли також м’ясо, птицю, яйця, тощо, адже Успенський піст закінчився (перед Успінням Богородиці), — продовжує Лариса Полуянова. — На стіл готували страви в тому числі із горіхами: салати, пироги, печиво. До речі, в давнину на горіхах загадували: як перший плід смачний, то можна чекати радощів, як ще не достиг — треба сподіватись на видатні новини, як порожній — проблеми зникнуть, а попадеться гнилий — зваляться нещастя. Дівчата теж придивлялися до першого плоду: як горішок солодкуватий, то усміхнеться доля, гіркий — чоловік буде зрадливий, гнилий — біда нагряне, а терпкий і незрілий — прийде важлива звістка. Якщо перший горіх з’їсти самому, а другий віддати близькій людині, то так можна захиститися від негативу і відвернути погані події.
На Третій Спас у багатьох регіонах проводились ярмарки, де представляли різні товари — від вишивки, полотен і одягу до товарів домашнього вжитку.
РЕКЛАМА
Прикмети та заборони
О цій порі, як холодало, помічали відліт птахів у теплі краї. Молоді особини готувались до відльоту у вирій, перед формуванням пташиних гуртів лелеки ставили на крило пташенят. Молодняк щодня тренувався, щоб звикнути до порядку організації ключа, який вирушить в далеку путь на зимівлю. В давнину, проводжаючи лелек у теплі краї, на прощання чоловіки навіть знімали капелюхи, вклонялися і бажали птахам легкої дороги та швидкого повернення.
В народі було багато спостережень за природою і на їх основі оформились деякі прикмети, пов’язані зі Спасом. Клімат, звісно, міняється, але можна зробити свої спостереження і подивитись, чи справляться. прогнози сторічної давнини:
- багатий врожай горіхів — до врожаю пшениці на майбутній рік: «Багато горіхів на Спас, через рік запасешся хліба про запас»;
- якщо журавель відлітав до Третього Спасу, то на Покрову може статися приморозок, і осінь буде короткою, бо «Успіння пройшло, сонце на осінь пішло»;
- дощ і блискавка в цей день — йтиме до теплої осені;
- як вода у водоймах спокійна, то слід чекати теплої осені, а зима пройде без хуртовин;
- якщо хороша погода, то зима буде короткою, а весна — ранньою.
В народі і досі живуть пов'язані зі Спасами приказки: «Прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Перша Пречиста — забере їх нечиста», «Прийшов Спас — бери рукавиці про запас», «Спас — усьому час», «Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло», «Третій Спас хліба припас», «Третій Спас на полотні, а хлібець на току», «Післяуспіння прийшло — сонце на осінь пішло».
На Третій Спас допускались польові клопоти, але не дозволялись сварки, лайка, не можна було виконувати хатню роботу, ображати один одного, відмовляти в посильній допомозі, забувати про сиріт, немічних і нужденних, треба намагатись пробачати образи. Старожили казали, що на Третій Спас не варто в ліс ходити без оберега, щоб нечисть не завела в хащі. Не можна було переїдати, викидати залишки їжі після вечері, тому готували по потребі, ділились продуктами з сусідами або родичами.
РЕКЛАМА
Нагадаємо, що Другу Пречисту тепер в Україні відзначають раніше, а також про народні традиції цього свята жіноцтва.
