На жаль, в Україні політичний тиск не новина. Головна редакторка інтернет-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва виступила із заявою про тиск з боку Офісу президента на редакцію. За її словами, влада намагається «блокувати спілкування офіційних осіб із журналістами „Української правди“ та їхню участь у заходах видання, а також чинить тиск на бізнес, аби припинити рекламну співпрацю з медіа». Пізніше у редакційній статті було названо ім'я чиновника, який, за словами журналістів, відповідає за ці дії.
ВІДЕО ДНЯ
«Саме Дмитро Литвин, радник президента з питань комунікацій, є тим, хто забороняє посадовцям та представникам силових структур спілкуватися з „Українською правдою“, надавати їй інформацію, відвідувати інтерв'ю та заходи. Він також викреслив видання зі списку запрошених на зустрічі з президентом та телефонує з погрозами до тих, хто ігнорує ці заборони», — йдеться у матеріалі.
Після публікації статті Дмитро Литвин в інтерв'ю українським медіа заперечив будь-які звинувачення у втручанні. Зокрема в інтерв'ю «Ліга» Литвин заявив: «Я дізнався про їхні заходи і побачив, що там були представники міністерств і Національного банку, а також рекламодавці з державних компаній. Якби було бажання цього не допустити, це можна було б легко зробити. Але вони були на івентах — це факт».
Шеф-редакторка групи видань «Детектор медіа» Наталія Лігачова у своєму дописі в Facebook так прокоментувала ситуацію:
РЕКЛАМА
«Багато хто висловився з приводу інтерв'ю Дмитра Литвина виданню «Ліга.нет». Не буду повторювати вже сказане колегами, з чимось погоджуюсь, з чимось ні. Власне, не здивована тим, що інтерв'ю дається в стилі «сказати так, щоб нічого не сказати про себе та по суті питань, але не оминути можливості пнути опонента». Це стиль не одного Дмитра в ОП, і ми вже до нього звикли. Та і не лише цієї влади, будемо відверті.
Але мою увагу привернули два моменти.
РЕКЛАМА
1. Дмитро каже, що за три роки УП жодного разу не зверталася до нього за коментарем. Але радником президента з комунікацій він призначений зовсім нещодавно. До цього був спічрайтером. Власне, з приводу чого УП чи інші видання мали звертатися до спічрайтера за коментарями? Я щось не пам'ятаю за минулих влад коментарів саме від спічрайтерів — на відміну від, наприклад, прессекретарів.
Більше того, Дмитро далі каже, цитую: «Щодо мене — я відповідаю всім. І звертаються дуже багато журналістів. Часто просять пояснити контекст, щоби краще розуміти. У мене немає такого, щоб я не відповів. Хіба що не встигаю — тільки з цієї причини».
РЕКЛАМА
От було б дуже цікаво побачити, почути, хто ж ті журналісти, хто часто просять пояснити контекст у Дмитра Литвина. І треба розуміти, протягом трьох років — бо ж інші, на відміну УП, зверталися, за словами Дмитра, саме три роки як… Може, хтось з цих журналістів озветься? Контекст чого, до речі, теж цікаво, просили пояснити?
2. Також вразила відповідь на запитання:
«Ми поговорили з колегами перед цією зустріччю. Вони стверджують, що тиск почався ще до того, як ви стали офіційним радником. І що до виходу цієї історії у них було чотири епізоди того, що ви таки дзвонили спікерам, вимагали не контактувати з «Українською правдою».
— Я дзвонив?
— Так.
— Я уже дізнався, які в них були івенти. І побачив, що там були представники міністерств і Національного банку. Також побачив, що там були рекламодавці — державні компанії. Якби мені було цікаво цього не допустити, то що? Хіба не можна було зробити так, щоб цього не допустити?".
Тобто, радник президента відкритим текстом каже, що за бажання він міг би не допустити присутності на івенті рекламодавців.
Офігенно.
Власне, можна було, на мій погляд, більше вже нічого і не питати.
ОП сам визнає, що може тиснути навіть не на політиків та медіа, а на бізнес — рекламодавців.
Що треба ще комусь доводити?
Сумно".
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
