Політична ситуація у Львові завжди викликає жвавий інтерес до місцевих подій. Адже від початку широкомасштабного російського вторгнення Львів може конкурувати з Києвом по кількості політичних баталій та корупційних скандалів. Останні місяці пересічні громадяни з цікавістю спостерігали за політичними зашкварами мера Львова Андрія Садового. Аж тут про себе вирішила нагадати Українська Галицька Партія (УГП), яка, вочевидь, думає про майбутнє та готується до наступних виборів.
Як відомо, за результатами місцевих виборів, які відбулися 25 жовтня 2020 року, Українська Галицька Партія отримала 6 мандатів у Львівській обласній раді.
А вже у грудні 2020 року Українська Галицька Партія розпочала процедуру відкликання п’яти депутатів Львівської обласної ради — Тараса Чолія, Івана Щурка, Марію Кульчицьку-Волчко, Юрія Фольварочного та Віталія Андрейка. Тоді у партії свої дії пояснили, що підписанням цими депутатами меморандуму про співпрацю в облраді з «Європейською солідарністю», «Батьківщиною», «Народним Рухом України» та «Голосом», вони порушили принципи партії та пішли на кулуарні домовленості, щоби увійти до штучно створеної більшості в обласній раді.
«Із шести осіб, які пройшли до облради від цієї партії, членкинею УГП залишиться лише Ірина Кравець», — йшлося в повідомленні УГП.
Судова тяганина триває до сих пір.
«Є рішення Верховного суду, касаційного суду у справах щодо мене й Івана Щурка про те, що забезпечення позову залишається в силі. Я і Щурко можемо працювати як депутати», — повідомила Марія Кульчицька-Волчко в ефірі фейсбук-спільноти «Львівська політика».
За її словами, вона розчарована діями УГП і вважає, що це помста за позицію депутатів фракції. Також Кульчицька-Волчко розкритикувала УГП за її подвійні стандарти, оскільки партія не вимагає відкликати з облради свою депутатку Ірину Кравець, яка перебуває за кордоном від початку широкомасштабного вторгнення росії не взяла участі в жодному сесійному засіданні та не виконує свої депутатські обов'язки.
Натомість УГП готує апеляцію на рішення судів першої інстанції про відкликання Кульчицької-Волчко з переліку депутатів.
Отже наразі у складі УГП залишається 5 депутатів, бо Юрій Фольварочний склав повноваження через службу в ЗСУ. У зв’язку з цим УГП вже встигла поскаржитися на бездіяльність Львівської обласної ТВК щодо заміщення Фольварочного.
Як повідомила пресслужба ЦВК, відомство визнало протиправною та такою, що порушує виборчі права громадян, бездіяльність Львівської обласної ТВК і зобов’язала її не пізніше 21 липня 2023 року прийняти рішення про обрання наступного за черговістю кандидата в депутати від Української Галицької Партії.
Вочевидь, партія УГП любить звертатися до суду, проте сама виконувати рішення суду не дуже любить. Варто лише згадати ситуацію 2020 року із начебто нападом на офіс УГП, у якому партія звинуватила Григорія Козловського. Він подав на УГП до суду на захист честі, гідності та ділової репутації. Тоді Франківський районний суд Львова задовольнив позов львівського бізнесмена й колишнього депутата Львівської обласної ради від Європейської Солідарності Григорія Козловського та зобов’язав УГП сплатити Козловському 30 копійок моральної шкоди. Таку суму визначив Козловський. УГП їх винна бізнесмену до тепер.
Цікаво, що на тлі такої бурхливої діяльності УГП щодо мандатів та судових позовів, сайт партії не поновлюється із 25 січня 2022 року. Чи це не є свідченням того, як активно партія живе, працює, розвивається, допомагає військовим та займається волонтерством?
