Російський публіцист Володимир Пастухов — про ситуацію з агресією рф в Україні, що склалася напередодні саміту на Алясці, де 15 серпня мають зустрітися президента США та рф. На його думку, нічого схожого на «Мюнхен» наразі немає.
«Якщо «ідея висловлена є брехня», то «аналогія залучена є обман». Хто тільки не згадав про Мюнхен за останні дні. Начебто все так, але тільки якщо не йти з поверхні і не заглиблюватися в деталі, – пише перед самітом президентів США і росії Володимир Пастухов. Почну з того, що на один невдалий «мюнхен», який не зупинив світову війну, припадає кілька десятків прикладів «умиротворення агресора», які таки цій війні запобігли.
ВІДЕО ДНЯ
Перелічу перше, що спадає на думку: перемир'я у корейській війні, перемир'я у в'єтнамській війні, зрада повсталих Берліна, Будапешта, Праги, Варшави. І вже згадати непристойно про Потсдам і Ялту, без яких не потрібні всі ці повстання. Всі ці «умиротворення» дозволили радянській імперії стабільно існувати цілих чотири десятиліття після Другої світової війни, залишаючись в'язницею для багатьох європейських народів, але це таки запобігло Третій світовій і, швидше за все, також і Першій атомній війні. Чому ж ми починаємо і закінчуємо Мюнхеном?
Але можна копнути і на дві лопати вглиб. Нинішня ситуація зовсім не схожа на ту, у контексті якої події розвивалися після Мюнхена. Найцікавішим міркуванням у спогадах Шпеєра — одного з найкрутіших інтелектуалів в оточенні Гітлера — є думка про те, що саме спровокувало Гітлера на таку масштабну агресію. Шпеєр вважає, що спочатку плани Гітлера були дуже скромними і обмежувалися реваншистськими прагненнями. Але його провокувала легкість завоювань та легковажність, із якою країни Заходу робили йому «подарунки». Блискавичний аншлюс Австрії, безсловесна покірність Чехословаччини, падіння Польщі за кілька місяців, — все це спотворювало уявлення нацистів про реальність і створювало ілюзію, що так буде вічно, так буде скрізь. І навіть при цьому у Гітлера і в думках не було воювати на два фронти. Те, що він вляпався одночасно у війну і зі Сталіним, і з Черчіллем, — це «баг», а не «фіча».
Якщо придивитися уважніше до обставин навколо нас, то ми не побачимо нічого спільного з обстановкою «навколо Мюнхена». росії ця війна не далася легко, і вона ні на що путіна не надихає, крім пошуку виходу з вкрай складного становища, в яке він себе і рф на додачу загнав. От якби він справді доїхав на танку до Києва за чотири дні, то був би предметом для розмови. Але він застряг на майже чотири роки у бруді та крові — Трампа треба розуміти алегорично.
Ці роки стали не так часом створення ілюзій, як часом їхнього руйнування. На мою думку, українці своїм героїчним опором з «мінусового рівня» не дали «Мюнхену» відбутися. Байден, за всіх своїх помилок, не дав «Мюнхену» відбутися, вирішивши надати військово-технічну та фінансову допомогу Україні у найскладніший момент. Джонсон — не те щоб Черчілль, але також ще той «англосакс», — не дав «Мюнхену» відбутися, сформулювавши ідеологію «антипутинського альянсу». Все це разом узяте сформувало ситуацію, далеку від тієї, що надихає на подвиги.
росія впала в позиційну війну, дуже схожу на ту, що сто років тому призвела її до революції та катастрофи. Вона втрачає не лише сотні тисяч солдатів на фронтах, її економіка деградує, вона втрачає вплив у своїх колишніх колоніях. Щойно її провели «мордою по столу» у Закавказзі, і їй навіть нічим відповісти. Китай — той ще друг. Індія — і не друг, і не ворог, а таке. Туреччина — очевидний ворог, що прикидається другом. На кого спертися «великому збирачеві земель руських»? Усі — зрадники. Зрозумійте мене, я не те, щоб проти аналогій — сам їх дуже люблю. Але приміряти їх треба обережно, з уважним вчитуванням у деталі. Обстановка зараз для путіна не «мюнхенська», ох, не «мюнхенська». Найбільше схоже на «Московський мирний договір». Недарма Трамп обмовляється за Фрейдом … «
Фото з мережі
РЕКЛАМА
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
