У пропагандистських ЗМІ з'явилася інформація про перший російський безпілотник, який здійснив політ, передаючи інформацію через суто російський супутниковий інтернет. Цю новину прокоментував у соціальній мережі спеціаліст із зв'язку, радіоелектронної боротьби та розвідки Сергій Бесхрестнов із позивним “Спалах” .
ВІДЕО ДНЯ
«Оскільки росіяни не мають мережі низькоорбітальних сучасних супутників для високошвидкісного доступу до Інтернету, вони використовують для таких цілей супутники на геостаціонарній орбіті», – пояснює спеціаліст. «Такий супутник висить над Землею на висоті 36 тисяч кілометрів і обертається разом із Землею. Для спостерігача із Землі він завжди знаходиться в одній точці. Тобто повна аналогія систем супутникового телебачення. Щоб покрити сигналом різні частини Землі, такі супутники розміщуються в різних точках орбіти. У цьому випадку йдеться про супутник «Ямал 601». Він покриває Україну лише частково. Супутник був запущений у 2019 році та є власністю «Газпрому». Цікаво, що для Російської Федерації його виготовила європейська компанія Thales Alenia Space».
Базовий термінал, додає офіцер, являє собою звичайну супутникову антену діаметром 60 см, спрямовану в одному напрямку.
«Але оскільки росіяни намагаються підтримувати зв’язок через цей супутник, є два способи зробити це. Перший – плоска антена, як у Starlink. Другий тип антени – це невелика «тарілка», яка обертається всередині сфери. Сфера діє як захист від вітру та опадів. Оскільки супутник лише один, будь-яка перешкода між терміналом і супутником перерве зв’язок. Антенна система важить до 3 кілограмів, а сфера має розмір 30-40 сантиметрів, що підходить для морських човнів, але забагато для безпілотників».
РЕКЛАМА
Найбільшою проблемою таких систем, додає Флеш, є велика затримка сигналу через значну відстань між терміналом і супутником на геостаціонарній орбіті.
«Якщо уважно прочитати прес-реліз, то там йдеться про передачу відео з дрона, а не про керування дроном», – каже «Спалах». «Я бачу загрозу для нас у тому, що така система буде використовуватися переважно на безпілотних ударних катерах. Такі системи працюють на круїзних лайнерах десятиліттями, але я не впевнений, чи зможе механічна система підтримувати постійний приціл на супутнику в умовах невеликого човна, що гойдається на морі».
Раніше “ФАКТИ” писали, що Сергій Бескрестнов розповів, у чому полягає слабкість реактивних літаків “Шахед”.
РЕКЛАМА
Джерело
