Творчість Тараса Шевченка відома у всьому світі. Його поеми та вірші нікого не залишають байдужими. Вони є джерелом натхнення для багатьох художників, скульпторів, композиторів…
Сьогодні мова піде про декоративні тарелі, створені за мотивами творів Кобзаря.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про цей пласт мистецтва у творчому доробку вітчизняних фарфористів.
«Роботи Миколи Ніколаєва брали участь у багатьох міжнародних виставках»
— Декоративне блюдо «Реве та стогне» створене митцем Миколою Ніколаєвим у 1988 році на Будянському фаянсовому заводі, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Бурхливі хвилі, сердитий вітер передають відчуття стихійної сили природи. Композиція насичена енергією. Місяць додає твору містичного настрою. Як тут не згадати знамениті рядки Тараса Шевченка із поеми «Причинна»:
ВІДЕО ДНЯ
«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідний місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто нігде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів»…
М. Ніколаєв. Декоративне блюдо «Реве та стогне». Будянский ФЗ. 1988 РЕКЛАМА
— Дуже колоритна робота! Від неї неможливо відірвати погляд.
— Микола Ніколаєв віртуозно володів технікою розпису — і ми це бачимо у цій роботі. Його твори випускались величезним накладом. Це були десятки мільйонів тарілок, мисок, чашок, сувенірів… Особливо гарні тарілки із зображенням флори та фауни. У серпні 1950 року Микола Ніколаєв прийшов працювати на Будянський завод. З того часу він був одним із провідних художників. Його роботи брали участь у міжнародних виставках у Дамаску, Марселі, Монреалі, Загребі та Познані. Твори Миколи Ніколаєва зберігаються у Національному музеї декоративного мистецтва України, Полтавському краєзнавчому музеї, Сумському та Харківському художніх музеях.
«Тарас Шевченко створив неймовірні описи української природи»
— Чи були ще роботи в доробку вітчизняних митців, натхненні рядками Кобзаря про Дніпро?
РЕКЛАМА
— Декоративне блюдо «Реве та стогне Дніпр широкий» було створене в 1964 році відомим українським митцем Борисом Пянидою на Будянському фаянсовому заводі. Він зобразив Дніпро та кручі. Роботи Бориса Пяниди демонструвались у Загребі, Токіо, Парижі, Лейпцигу, Познані, Ріо-де-Жанейро та Монреалі.
Б. Пянида. Декоративное блюдо “Реве та стогне Дніпр широкий”. Будянский ФЗ. 1964 . Будянський музей
— Цікаво розглядати на декоративних блюдах кожну деталь у розписі.
— Тарас Шевченко створив неймовірні описи української природи. Вони стали джерелом натхнення для українських митців-фарфористів. Ось, наприклад, декоративна таріль «Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає», створена відомою мисткинею Вірою Павленко. Цей твір зберігається у колекції Національного музею декоративного мистецтва України.
В. Павленко. Декоративна тарілка «Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає». Київський ЕКХЗ. 1964. НМДМУРЕКЛАМА
— Ця робота така сонячна!
— Вона є яскравим прикладом поєднання традиційного петриківського розпису з індивідуальним стилем художниці. Назва твору відсилає до рядків поеми «Сон» Тараса Шевченка:
«Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Меж ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все-то те, вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою,
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає…»
Розпис на тарелі відображає характерні елементи петриківського стилю. Це використання яскравих, насичених кольорів — жовтого та помаранчевого, що створюють гармонійний та привабливий візуальний ефект; та зображення стилізованих рослин та птахів. Художниця Віра Павленко працювала в галузі декоративного мистецтва, зокрема петриківського розпису. Вона виконувала декоративні розписи на порцелянових та фаянсових виробах, таких як вази, настінні тарелі, блюда, столові сервізи, сувеніри. Її роботи експонувалися на виставках у Парижі, Брюсселі, Кабулі, Лейпцигу, Токіо, Нью-Йорку та інших містах. Сьогодні колекція її творів зберігається у Національному музеї декоративного мистецтва України.
«Чимало порцелянових робіт створено за мотивами поеми Тараса Шевченка „Катерина“»
— Яка з робіт ваша улюблена?
— Мені дуже подобається творчість видатних митців Миколи та Валентини Трегубових. Вони створили неймовірну кількість різнопланових робіт, які увійшли до скарбниці фарфорового мистецтва України. Ось блюдо «Сонце», створене Валентиною та Миколою Трегубовими на Коростенському фарфоровому заводі у 1964 році. Робота, натхненна рядками «Сонце йде і за собою день веде». Ця цитата є на блюді. Робота несе в собі оптимізм, тепло та енергію. Адже сонце зігріває і надихає. Квітка означає день прийдешній. Ця робота Валентини та Миколи Трегубових є частиною культурної спадщини, що зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка.
Читайте також: «Українські фарфористи створили неймовірну галерею жіночих образів за мотивами творів Тараса Шевченка», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
Творчість майстрів декоративного мистецтва Валентини та Миколи Трегубових пов’язана з традиціями українського декоративно-ужиткового мистецтва. Роботи цих митців брали участь у багатьох міжнародних виставках. Микола та Валентина Трегубови є лавреатами Національної премії України імені Тараса Шевченка. Вони створили надзвичайну серію робіт за мотивами творів Кобзаря.
В. та М. Трегубови. Блюдо «Сонце». Коростенський ФЗ. 1964. Національний музей Тараса Шевченка
Також дуже гарне настінне блюдо «Катерина» (фото у заголовку), яке було випушене Баранівським фарфоровим заводом у 1964 році. Його автор Андрій Діброва виконав малюнок надглазурним розписом по фарфору. У цій роботі стільки ліричності та барв. Сьогодні ця робота зберігається в Житомирському обласному краєзнавчому музеї.
Раніше Людмила Карпінська-Романюк розповіла про яскраві роботи, присвячені сім’ї, у творчому доробку українських митців.
Читайте також: «Написати картину на яєчній шкаралупі — філігранна робота», — голландський художник Лекс Растерхофф
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: А. Діброва. Блюдо настінне «Катерина». Баранівський фарфоровий завод. 1964. Житомирський обласний краєзнавчий музей
