«Найбільше дезертирів було в СБУ»: стали відомі шокуючі моменти перших тижнів війни

Президент України Володимир Зеленський неодноразово казав, що заморозка війни для нього означає її програш. Але деякі дії української влади, й особливо СБУ, під керівництвом «потужного менеджера Вані Баканова», ледь не призвели до поразки нашої країни в перші дні повномасштабного вторгнення.

ВІДЕО ДНЯ

Про це американський журналіст та письменник Саймон Шустер пише у книзі «Шоумен», яка недавно вийшла.

Журналістка Данилюк-Ярмолаєва прочитала книгу й вибрала з неї фрагменти, які її найбільш вразили. Матеріал вона розмістила у себе в акаунті у соцмережі.

«Небезпека була гострою — Київ був уразливий як для нападу з землі, так і з повітря, і Зеленського закликали переселитися у бункери на околиці міста або навіть перенести резиденцію уряду до польського кордону». Деякі законодавці тікали з міста, тоді як велика кількість офіцерів вищого та середнього рангів СБУ, Головного розвідувального управління України, повідомили неназваному раднику з питань безпеки, що вони пакують валізи: «Опір марний. Росіяни нас поб'ють», — ідеться у книзі.

РЕКЛАМА

Водночас Олексій Данілов, секретар Ради національної безпеки і оборони України, був одним з тих, хто не сумнівався у тому, що росіяни нападуть. Тому коли він вранці 24 лютого 2022 року почав телефонувати держслужбовцям, то не здивувався, що багато хто з них вимкнув мобільні, спакував речі та рушив у бік західного кордону.

В інтервʼю Шустеру секретар РНБО розповів, що «найбільше дезертирів було в СБУ», насамперед у найвищих та середніх ланках.

РЕКЛАМА

«Багато людей зі структур безпеки говорили: «Забираймось звідси. Опір марний. Росіяни нас переможуть, — цитує Данілова Шустер. — Їхній відхід спустошив ряди СБУ. Десятки його співробітників перейшли на бік окупантів, фактично передавши їм ключі від частини півдня України».

Тобто, багато хто в керівництві країни був готовий здатись росіянам. Україна вистояла лише завдяки героїзму простих людей.

Ще один дивний епізод: звільнення Бучі відбулося у розпал російсько-українських переговорів в Стамбулі.

РЕКЛАМА

За два дні до цього, 29 березня, делегації двох країн зустрілися у Туреччині, щоб обговорити війну та можливі варіанти виходу з неї.

Київ запропонував свій сценарій мирної угоди: в обмін на надійні «гарантії безпеки» з боку рф Україна була готова прийняти статус нейтральної держави, відмовитися від планів вступу в НАТО та не дозволяти будівництво жодних іноземних військових баз на своїй території. В питанні Криму українська делегація на чолі з Давидом Арахімією рекомендувала взяти паузу на 15 років.

Тоді, в кінці березня, українським перемовникам здавалося, що їм майже вдалося організувати зустріч Зеленського з путіним, пише Шустер. Після переговорів 29 березня заступник міністра оборони росії Фокін зробив заяву для журналістів, що росія відведе свої сили від Києва, «щоб збільшити взаємну довіру та створити умови, необхідні для подальших переговорів».

Але всім було зрозуміло, що виведення військ, яке дійсно почалося наступного дня, не є так званим «жестом доброй воли» з боку москви. Лише шалений спротив України змусив росіян відмовитися від планів захоплення Києва.

Іншими словами, навіть звірства російських фашистів у Бучі не могли переконати очільника держави у тому, що перемовини з рф не принесуть користі — ворог розуміє лиши мову сили.

«Арахамія та інші люди з його команди закликали очільника держави призупинити процес переговорів з ворогом та відмовитися від ідеї зустрічі з путіним. Дискусія була напруженою», — пише Шустер.

Але президент був непохитний в своєму рішенні: перемовини мають продовжуватися, попри масштаби скоєних росією злочинів.

«Хлопці, ви розумієте, що це війна, — пізніше переповідав Арахамія слова президента журналісту. — Жертв може бути набагато більше, а потім можуть стати відомими ще більш жахливі історії. Але якщо в нас є хоч один шанс знайти якийсь механізм зупинення війни, то ми повинні використати цей шанс. Ми не можемо його пропустити».

Пізніше Зеленський зустрівся з німецьким журналістом, згадує автор книги, який розпитував очільника держави про атаку на Краматорськ та спитав, чого ж хоче путін.

У відповідь президент сказав, що можливо російський лідер не до кінця усвідомлює всі страждання українського народу, до яких призвела повномасштабна війна. Зеленський зауважив, що путін може й не знати, що тут відбувається, бо живе в іншому інформаційному полі.

«Ця заява мене вразила, — зізнається Шустер. — Здавалось, що Зеленський все ще чіпляється за ілюзію, яку він приніс з собою на пост президента. Схоже, він вірив, що якщо б він тільки міг взяти путіна на екскурсію до Бучі, якщо б він міг привести його на край цієї ями на церковному подвірʼї та дозволити йому подивитися на тіла, війна могла б зупинитися».

«Від себе додам. Гарна книжка. Саме той час, аби самозванці з Банкової продовжували колупати ЗСУ й кусати Генштаб», — резюмує свій допис журналістка.

В коментарях українці розділяють думку про жахи перших тижнів війни. Водночас дехто вважає, що книга може бути «заказухою», яку випустили з «певними цілями» (натяк на дискредитацію влади).

1

Нагадаємо, раніше Марина Данилюк-Ярмолаєва розкритикувала «двічі куму» президента Зеленського Олену Кравець за намагання піаритись на військових.

Джерело

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *