“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) під час моніторингу ідентифікував операції резидентських компаній, що можуть вказувати на застосування схем “скруток” та “зустрічних потоків”. У зв’язку з цим, регулятор порадив банківським установам враховувати відповідні індикатори при верифікації клієнтів та фінансових операцій, згідно з листом, надісланим до банків та банківських асоціацій.
Зазначається, що подібні механізми використовуються для уникнення податкових зобов’язань та/або для легалізації незаконно отриманих коштів (ВК), фінансування терористичної діяльності (ФТ) чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортовані товари можуть бути реалізовані через мережу оптових та роздрібних торговців, які оперують значними обсягами неоприбуткованої готівки. Водночас, в документації, яка супроводжує товари через ланцюг пов’язаних компаній, один тип продукції може бути підмінений іншим. Як наслідок, компанії можуть штучно знижувати свої податкові зобов’язання або неправомірно отримувати відшкодування ПДВ із державного бюджету.
До подібних операцій здебільшого залучаються новостворені компанії або підприємства, які тривалий час не провадили активної діяльності та можуть мати ознаки фіктивних суб’єктів.
Серед потенційно ризикованих ознак регулятор вказав невелику кількість співробітників та мізерний статутний капітал, відсутність необхідних активів для заявленої діяльності, часті зміни керівного складу, власників, юридичних адрес та напрямків діяльності, а також багатомільйонні обороти при незначних або відсутніх задекларованих доходах.
На потенційну ризиковість компаній також може вказувати необґрунтоване використання кількома компаніями спільних IP-адрес, телефонних номерів, електронної пошти, бухгалтерів чи представників, а також взаємодія з великою кількістю новостворених контрагентів.
Стосовно нових імпортерів, регулятор рекомендував приділяти увагу перерахуванню значних сум нерезидентам за вже ввезені товари без попередньої оплати, відсутності документів, що підтверджують транспортування, зберігання та фактичне переміщення продукції, а також невідповідності отриманих доходів заявленій сфері діяльності компанії.
Індикаторами використання подібних схем можуть бути відсутність або незначна частка типових для бізнесу платежів за оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки. Також це може проявлятися у транзитному русі коштів, коли майже всі надходження протягом декількох днів спрямовуються на оплату товарів за зовнішньоекономічними контрактами.
Нацбанк також радить звертати увагу на ситуації, коли імпортери купують іноземну валюту за рахунок значних кредитних коштів або позик від фінансових компаній, умови такого фінансування є економічно невиправданими, а погашення боргу відсутнє або відбувається у мінімальних обсягах.
Окремими показниками фіктивності НБУ назвав договори, укладені до моменту створення компанії, вказівку в них банківських рахунків, відкритих пізніше за дату договору, та підписання контракту керівником, який ще не був призначений на той час.
Банкам рекомендовано до встановлення ділових зв’язків з імпортером та під час його обслуговування з’ясовувати, яким чином і кому він реалізує товар, чи володіє торговельними майданчиками або інтернет-магазинами, складськими приміщеннями та іншими ресурсами для здійснення заявленої діяльності.
У разі виявлення ризикових ознак, банк повинен бути готовий надати пояснення щодо вжитих чи невжитих заходів стосовно клієнта та його операцій. При цьому, центральний банк братиме до уваги заходи, реалізовані банками, під час здійснення наглядової діяльності.
Як повідомлялося, у січні 2026 року НБУ закликав банки відмовитись від формального підходу до виявлення ознак компаній-оболонок. Регулятор рекомендував у разі виявлення хоча б одного критерію ризику здійснювати комплексний аналіз документів та інформації про господарську діяльність клієнта, зокрема дані щодо виплат заробітної плати, сплати податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам радили встановлювати для новостворених та ризикових компаній ліміти на певні послуги, щоб запобігти здійсненню великих операцій без належного обґрунтування одразу після відкриття рахунку, та вдосконалювати автоматизовані системи виявлення підозрілих транзакцій.