Відсутність обвинувального вироку щодо лікаря не є перешкодою для пацієнта вимагати від медичного закладу відшкодування моральної шкоди в цивільному судочинстві. Верховний Суд у справі № 463/2101/23 наголосив, що цивільно-правова відповідальність не залежить від завершення кримінального провадження. Цивільний суд самостійно встановлює наявність шкоди, протиправність поведінки, причинний зв’язок та вину.
Суд також підтвердив, що висновки судово-медичних експертиз, отримані в межах незавершеного кримінального провадження, можуть бути допустимими доказами у цивільній справі, якщо містять інформацію про обставини, що входять до предмета доказування. При цьому пацієнт, який не володіє спеціальними медичними знаннями, не повинен доводити неналежність лікування на тому самому професійному рівні, що й медичний заклад. Достатньо навести обставини, які дають підстави припустити порушення, тоді як відповідач зобов’язаний спростувати такі твердження належними доказами.
Водночас встановлення медичної помилки не означає автоматичного присудження всієї заявленої суми моральної шкоди. Визначаючи компенсацію, суд оцінює характер порушення, тяжкість і тривалість наслідків для здоров’я, фізичні та душевні страждання, зміни у звичному способі життя, а також доведеність причинного зв’язку між неналежним лікуванням та конкретними наслідками.
У повній аналітичній статті – ключові висновки Верховного Суду щодо доказування медичної помилки та визначення розміру моральної шкоди.